Твір Добро і зло в романі Майстер і Маргарита Булгакова

Твір на тему Добро і зло в романі Булгакова Майстер і Маргарита

«Майстер і Маргарита» – це тонке, неординарне і залишає за собою безліч питань, творіння великого і неповторного генія пера Михайла Булгакова М. А. Він вклав у його написання багато сил і терпіння, працював над його створенням не один рік. В результаті вийшов шедевр, який нині розійшовся по всьому світу не одним тиражем. І неодноразово був екранізований.

Досі літературознавці і критики розходяться в своїх оцінках і думках з приводу цього літературного твору. Але одне відомо точно – воно назавжди увійшло в історію літератури, як одне із самих вражаючих і в той же час до кінця неосмислених і нерозгаданих.

Цей роман вражає своїм змістом. Він підносить добро і зло висміює. В ньому одна з основних ролей належить герою, олицетворяющему розпусту, аморальність – дияволу Воланду. Але найцікавіше, що за допомогою цього персонажа, автор висміює вади і пороки людства. Це можна простежити в багатьох сценах. Наприклад, у вар’єте, коли сатана відкриває публіці жадібність і здатність заради грошей піти на все. Але вчинки Воланда свідчать не про злобі та жорстокості його натури, а скоріше про спроби таким чином викорінити людське варварство, распутность і неуцтво.

Також, захоплює, що через всі оповідання проходить нитка оповідання, написаного Майстром про доброго Ієшуа Га-Ноцрі, який жив за довгі століття до здійснення описаних подій. Він постав перед прокуратором, що славиться своєю боягузтвом і жорстокістю. Витримав з честю майбутню загибель. Але витримав чи прокуратор? Адже він симпатизував хлопцеві, знав, що він не винен і не хотів стратити. Але все-таки зробив це. Напевно, автор намагався донести до читача, що для добра і зла немає рамок, вони існують в будь-якому місці незалежно від часу, чи то минуле, сьогодення або майбутнє.

Дивіться також:  Свита Воланда в романі Майстер і Маргарита Булгакова опис членів свити твір

І в своєму творі Булгаков як би протиставляє Воланда і Єшуа, або, правильніше сказати, проводить паралель між ними. Він описує одні і ті ж особливості тіла і характеру. Наприклад, опис правого ока (в Ієшуа – підбитий, у Воланда – з червоточиною) або знання мов (і той і інший мали в багажі не одну іноземну мову). Це стосується і інших деталей. Але навіщо він стосується одних і тих же деталей. Можливо, він хотів показати, що добро і зло може мати однакові риси, але різнитися самою суттю.

Тема добра і зла неодноразово піднята не одним письменником. Тому Михайло Опанасович торкнувся завжди актуальну і не исчерпывающуюся тему. Можливо, це одна з відповідей на питання: чому так популярний цей роман?