Лактіонов – Лист з фронту
Переді мною картина відомого радянського художника А. В. Лактіонова «Лист з фронту».
Картина присвячена тематиці Великої Вітчизняної Війни, яка ніколи не буде забута не одним громадянином нашої країни. Мільйони смертей бравих батьків, чоловіків, братів і нещасних жінок і дітей, голод і розруха. Але не тільки чорні вісті приходили в зруйновані міста і села. Приходили листи з фронту, веселі і завзяті, повні надій і любові. Вони підтримували зломлений дух, воскресали надію і віру, змушували працювати і робити неможливо в ім’я перемоги і країни.
Яскраві сонячні промені осяяли дворик напівзруйнованого містечка. В повітрі віє теплом, настала весна, принісши з собою аромат запашних трав і распускающейся молодої зелені.
Чисте блакитне небо з білими купчастими хмарами-баранчиками треба головою, не видно не одного ворожого літака, не свистять бомби, не тремтить, не іскриться повітря від напруги. Настав мирний час. Кінець жорстокої кровопролитній війні. На ганку будинку зібралася родина. Щасливі посмішки осявають їх особи. Всіх їх тут зібрала добра звістка, що той, кого вони чекали, повертається з війни!
Хлопчик старанно читає по складах, міцно стиснувши в руках листочок. Всі з розумінням і схваленням дивляться на нього. Зліва на передньому плані, дівчинка в чиї волосся вплетена червона стрічка, притулилася до одвірка. Праворуч русява, в білій сорочці і косинці, спершись об стіну, вона уважно слухає. Ми не бачимо їх осіб, але мені здається, вони посміхаються, і ось-ось кивнут в такт, слухаючи старанне читання хлопчаки.
На порозі, закуривши сигарку, варто бувалий солдат, він вже повернувся з війни, з фронту, можливо, він і приніс добру новину. Не раз він бував в бою, потерта гімнастерка, рука на перев’язі, груди увешена медалями, спирається на ціпок – напевно, його поранило осколком або кулею. Але він залишився живий, гордо, приосанившись, варто, незважаючи на каліцтво, тепло усміхається.
Поруч красива русява дівчина, спираючись на старі дерев’яні перила, теж уважно слухає, одягнена вона яскраво, по-весняному, але яскравіше всього на лівій руці горить червона пов’язка.
Дивишся на картину і тепло стає на душі, щиро радієш щастя звичайних, таких же, як і ти людей. Адже не було в нашій державі жодної родини, яка б не втратила годувальника і помічника. Чорна війна-лиходійка забрала багатьох гідних людей, наше народне горе об’єднує нас, бо ми так жваво і з розумінням вдивляємося в картину, і співпереживаємо її героям.
6, 7 клас
