Ранок змінило життя Після балу твір (Толстой)
Розповідь Л. Н.Толстого «Після балу» розкриває випадок з життя молодої людини, який повністю змінив світогляд героя.
Головний герой оповідання молодий юнак, студент університету, Іван Васильович. Навчання давалося йому легко і не займала багато часу. Він був життєрадісною, веселою людиною. Вільний час із радість проводив на балах і званих вечорах, де надавався розваг і забав. Один з таких балів залишив настільки сильний слід у душі Івана Васильовича, що герой повністю переглянув своє сприйняття і ставлення до життя. В цей день до званному вечора Іван Васильович збирався дуже старанно: цей бал повинна була відвідати Варенька кохана героя. Дівчина була високою, стрункою і ставний, посмішка завжди прикрашала риси її обличчя. На балу вони багато танцювали, вальси змінювалися мазурками, і Іван Васильович був по-справжньому щасливий, його запаморочило голову почуття любові. Але найбільше в цей вечір його вразив танець Вареньки з її батьком, красивим, струнким дідом, який носив звання полковника.
Після балу героя настільки переповнювало почуття щастя, що він довго не міг заснути. Тому він вирішив прогулятися вулицями сплячого міста. Ноги мимоволі привели його туди, де жила Варенька. Але саме тут щасливим маренням Івана Васильовича судилося розвіється, розтанути. Перед його очима постала страшна картина розправи над збіглим татарином, якого проводили через стрій солдатів, оснащених палицями. Спина татарина була неприродно червоного кольору, по ній струмочками стікала кров. Герой не міг повірити, що вона була частиною тіла людини. Командував цим покаранням батько Вареньки. Він ішов поруч із збіглим солдатом і стежив за тим, щоб інші справно виконували його наказ. Один з солдатів, як здалася полковнику, вдарив татарина не досить сильно. Тоді він кинувся в його бік і з криком почав завдає удари солдату по обличчю. Страшна сцена покарання викликала героя в глибокі роздуми: як може бути старий-військовий, так весело танцював з дочкою на балу, так жорстокий і нещадний? Побачивши Івана Васильовича, полковник відвернувся, зробивши вигляд, що не знає його.
Після цього випадку, герой повністю переглянув свої погляди на життя. Він перестав хотіти бути військовим, перестав відвідувати бали: герой зрозумів що за веселим життям на світських вечірках, ховається більш сумна жорстока реальність. Любов до Варенькі поступово зійшла на немає: вона нагадувала йому ту картину нелюдського покарання, яку він побачив на ранок після балу, що змінив його життя.
