Твір Горі мрійник з діалогом
Я закінчила 6 клас на одні п’ятірки. Тепер у нас у школі канікули. Середина Червня. На вулиці спека. Мене привезли в село до бабусі, щоб я відпочила на природі, і допомагала їй у господарстві. У бабусі дуже добре: свіже повітря, багато тварин, річка зовсім близько.
А ще у бабусі є овочі і фрукти. Ось тільки немає суниці! У нас в сім’ї всі люблять суницю, особливо я і бабуся. Тому, на наступний день, після того, як я приїхала, ми пішли в ліс, щоб зібрати якомога більше суниці.У моєї бабусі є величезний талант. Вона готує найсмачніше суничне варення. Ось я і подумала: «Назбираю цілий кошик суниць! Бабуся зрадіє, адже їй її до наступного літа вистачить! »В лісі з ранку було як у казці.
Ми з бабусею гуляли і дивилися на білочок, дятлів, сорок. А ще мені здалося, що я бачила білого зайця! Ми вийшли на галявину, де було багато нашої улюбленої ягоди. Звичайно ж я старанно її збирала: дивилася під кожну травинку, акуратно зривала та в кошик. Одну у кошик, другу в рот. Така ця смачна ягода! Ходжу, збираю і думаю: «Принесу дуже багато суниць бабусі. Вона і мені зробить варення, і дідуся, і мамі, і татові, і кота Васьки. Нам всім вистачить! А потім бабуся буде хвалитися всім, яка в неї онука молодець! А я буду всім говорити, що зібрала воот таку величезну корзину з воот такий суницею!
А якщо мені ніхто не повірить, то прийде бабуся і скаже, що її онучка не бреше. Та інші моєї бабусі будуть заздрити, тому що немає у них такої турботливої онуки як я.»Починало темніти.Я чула, як зозуля рівно 25 разів сказала своє «ку-ку». Пора повертатися додому, а то в темряві можна і заблукати Ух! Втомилася я за день! Дивлюся у кошик, а там…лише три ягідки! Не більше.
Як же так вийшло? Суницю я шукати шукала, а ось замріялась і складала її не в кошик…а собі в рот! Засмутилася я дуже сильно злякалася, що разозлю бабусю, бо допомоги від мене ніякої немає. І як розплакалася. Сиджу і плачу на пеньку з порожнім кошиком. На мій плач, прийшла бабуся й запитала, що трапилося.
Розповіла я їй, яка у неї недолуга онука. А улюблена бабуся, замість того, щоб лаяти мене, засміялася і обняла.«-Горе мрійник, – сказала вона, – як я можу на тебе злитися, ти ж так хотіла мені допомогти! Нічого страшного. Суниці, що назбирала я вистачить ще до наступного літа!»Любіть і цінуйте своїх бабусь. А суниця дуже смачна була!
