Азовські походи Петра I
Великий російський цар Петро I зробив чимало політичних змін в країні. Російсько-турецька війна була розпочата в період регентського правління царівни Софії Олексіївни. Азовські походи Петра Великого (1695-1696) стали її продовженням. Причиною початку військових дій було назріле рішення про усунення постійної загрози з боку Кримського ханства, набіги військ якого спустошували південні області Росії.
В цей період з боку Туреччині набув чинності заборона для руських купців на перевезення вантажів через Азовське і Чорне моря, що створювало труднощі для поставки товарів. Ключовим стратегічним пунктом противника була Азовська фортеця, розташована в гирлі річки Дон. За умови взяття її російські війська змогли б закріпитися на берегах Азова і взяти під свій контроль акваторію Чорного моря. Це в майбутньому дозволяло примножити кількість морських торгових шляхів, що справило б позитивний вплив на розвиток економіки країни.
Молодий цар Петро I, який до цього відточував свої стратегічні військові здібності на потішних полицях, хотів перевірити їх у реальних бойових діях. Для першого походу він зібрав майже 31 тис. осіб і 150 гармат. Облога Азова почалася в червні і тривала кілька місяців, однак успіху не мала, незважаючи на велику чисельну перевагу військ. У турецькому гарнізоні налічувалося 7 тис. осіб. Після двох невдалих штурмів фортеці в серпні і вересні російські війська понесли втрати. 2 жовтня облога була знята.
