Види симетрії
Також обговоримо деякі види симетрії, щоб до кінця вивчити це поняття. Їх поділяють так:
- Осьова. Віссю симетрії є пряма, що проходить через центр тіла. Як це? Якщо накласти частини навколо осі симетрії, то вони будуть рівними. Це можна побачити на прикладі сфери.
- Дзеркальна. Віссю симетрії тут є пряма, відносно якої тіло можна відобразити і отримати зворотне відображення. Наприклад, крила метелика дзеркально симетричні.
- Центральна. Віссю симетрії є точка в центрі тіла, щодо якої при всіх перетвореннях частини тіла рівні при накладенні.
Історія симетрії
Саме поняття симетрії часто буває відправною точкою в теоріях та гіпотезах вчених стародавніх часів, які були впевнені в математичної гармонії світобудови, а також у прояві божественного початку. Стародавні греки свято вірили в те, що Всесвіт симетрична, тому що симетрія чудова. Людина дуже давно використовував ідею симетрії в своїх пізнаннях картини світобудови.
У V столітті до нашої ери Піфагор вважав сферу найдосконалішою формою і думав, що Земля має форму сфери і таким же чином рухається. Також він вважав, що Земля рухається по формі якогось “центрального вогню”, навкруги якого повинні були обертатися 6 планет (відомі на той час), Місяць, Сонце і всі інші зірки.
А філософ Платон вважав многогранники уособленням чотирьох природних стихій:
- тетраедр – вогонь, так як його вершина спрямована вгору;
- куб – земля, так як це найбільш стійка тіло;
- октаедр – повітря, немає будь-яких пояснень;
- ікосаедр – вода, так як тіло не має грубих геометричних форм, кутів і так далі;
- чином всій Всесвіту був додекаедр.
З-за всіх цих теорій правильні многогранники називають тілами Платона.
Симетрією користувалися ще зодчі Стародавньої Греції. Всі їхні будівлі були симетричні, про це свідчать зображення стародавнього храму Зевса в Олімпії.
Голландський художник М. К. Ешер також вдавався до симетрії у своїх картинах. Зокрема, мозаїка з двох птахів, що летять назустріч, стала основою картини “День і ніч”.
Також і наші мистецтвознавці не нехтували правилами симетрії, що видно на прикладі картини Васнецова В. М. “Богатирі”.
Що вже там говорити, симетрія – ключове поняття для всіх діячів мистецтва протягом багатьох століть, але в XX столітті її сенс оцінили також всі діячі точних наук. Точним свідченням є фізичні та космологічні теорії, наприклад, теорія відносності, теорія струн, абсолютно вся квантова механіка. З часів Стародавнього Вавилону, і, закінчуючи передовими відкриттями сучасної науки, простежуються шляхи вивчення симетрії і відкриття її основних законів.