Взаємодія з батьками: педагогічні завдання

Взаємодія з батьками є важливим елементом роботи будь-якого класного керівника. Сучасні тенденції у розвитку вітчизняної освіти пов’язані з певним критерієм – його якістю. Воно безпосередньо залежить від професіоналізму вихователів, педагогів, а також від культури батьків.

Незважаючи на те, що, приміром, сім’я і дитячий садок – дві складові частини єдиного ланцюга, дошкільний заклад не здатне замінити батьківське виховання. ДОУ тільки доповнює родинне виховання, здійснюючи певні функції.

Теоретичні аспекти зв’язку сім’ї і дитячих садків

Взаємодія з батьками протягом тривалого часу є предметом спору психологів і вчителів. Багато великі педагоги як пріоритету висували сімейне виховання, але були і ті, хто на перше місце ставив освітні організації: дитячі сади, школи.

Наприклад, польський педагог Ян Каменський іменував материнською школою ту систему знань, які дитина отримував від мами. Саме він першим створив принципи взаємодії з батьками. Педагог вважав, що осмисленості і різноманіття материнської турботи безпосередньо залежить інтелектуальний розвиток малюка, його адаптація до умов соціуму.

Педагог і гуманіст Песталоцці вважав сім’ю справжнім виховним органом. Саме в ній малюк освоює «школу життя», навчається самостійно вирішувати різні проблеми.

Політичні, соціокультурні, економічні зміни, що відбуваються в суспільстві, позначилися і на системі освіти. Завдяки пропаганді педагогічної теорії, взаємодія з батьками і вчителями здійснюється в рамках партнерських відносин.

Історична довідка

Вчені детально досліджували різноманітні підходи до організації зв’язку сім’ї і дитячого садка, специфіку відносин дітей і батьків, виявляли найефективніші форми діяльності. Була спроба організувати тісну взаємодію з батьками в другій половині минулого століття Т. А. Маркової. Під її керівництвом була організована творча лабораторія сімейного виховання. В її завдання входило виявлення типових проблем, які відчували батьки, а також визначення головних факторів, що впливають на формування моральних показників у дитини в сім’ї.

Були зроблені перші спроби виявити педагогічні уміння та знання, які потрібні татам і мама для реалізації завдань морального виховання.

В результаті досліджень були виявлені форми взаємодії з батьками, встановлено зв’язок між рівнем їх педагогічної підготовки та успішністю виховання дітей.

Сучасні реалії

Як організовується така робота? Взаємодія з батьками орієнтоване на доброзичливих партнерських відносинах. Сім’я є соціальним інститутом виховання, в якій передбачається наступність поколінь, соціальна адаптація дітей, спостерігається передача сімейних традицій і цінностей. Саме тут відбувається первинна соціалізація дитини. Саме тут дитина дізнається суспільні норми, засвоює культуру поведінки.

Актуальність питання

В рамках соціологічних досліджень було встановлено, що вплив сім’ї на моральний розвиток дітей набагато вище, ніж вплив вулиці, засобів масової інформації, школи (дитячого садка). Від мікроклімату, існуючого всередині сім’ї, залежить фізичний, духовний розвиток дитини, її успішність.

Дивіться також:  Що таке температурна інверсія, де вона проявляється?

Саме тому взаємодія вихователя з батьками є одним з найважливіших елементів роботи працівників ДНЗ та вчителів загальноосвітніх шкіл.

З’явилася необхідність суттєвої модернізації відносин між сім’єю та освітніми установами. Організація взаємодії з батьками на партнерських відносинах – це задача, яку ставить перед вітчизняною освітою держава.

Причини батьківських проблем у вихованні

Оскільки сім’я є цілісною системою, не можна вирішувати діади «мати – дитина» без участі освітніх організацій. Серед причин, які викликають нездорову батьківське ставлення, виділяють:

  • психологічна і педагогічна неграмотність тат і мам;
  • різні виховні стереотипи;
  • особисті проблеми переносяться батьками на спілкування зі школярами;
  • передача досвіду взаємин старших членів сім’ї на молоде покоління.

Основні принципи взаємодії з батьками, які застосовуються в сучасних освітніх закладах, ґрунтуються на принципі диференційованого підходу до виховного процесу.

Корисні поради

Для того щоб взаємодія з батьками вихованців було максимально ефективним та результативним, спочатку важливо проаналізувати їх соціальний склад, налаштованість на співробітництво, очікування від перебування малюка в дошкільному закладі. Завдяки анкетуванню, у ході особистих бесід педагог зможе вибудувати правильну лінію відносин, підібрати певні форми взаємодії з кожною родиною. В даний час всіх батьків дітей, які відвідують дитячий садок, можна поділити на три умовні групи.

До першої належать мами і тата, завантажені на роботі. Від дитячого дошкільного закладу вони чекають оздоровлення, розвитку, виховання, навчання малюків, якісного нагляду за ними, а також організації цікавих заходів.

Які при цьому педагог може вирішувати виховні і освітні завдання? Взаємодія з батьками цієї групи вибудовується на основі конструктивного діалогу. Такі батьки через постійну зайнятість не здатні постійно відвідувати семінари, консультації, тренінги, але вони з задоволенням разом з дітьми беруть участь у творчих конкурсах, виставках, спортивних заходах.

До другої групи батьків відносять мам і тат, які мають зручний графік роботи, а також непрацюючих дідусів і бабусь. Малюки з цих сімей цілком могли б залишатися вдома, але батьки вважають, що тільки у рамках дитячого садка їм буде надано повноцінне спілкування з однолітками, виховання, навчання, розвиток. У цьому випадку особливо важливо взаємодія педагога з батьками, проведення для них лекцій, семінарів, тренінгів. Основним завданням педагога є активізація діяльності таких батьків, залучення їх в активну діяльність дитячого садка. Для цього вихователь створює спеціальний план. Взаємодія з батьками даної групи спрямоване на виведення їх з позиції пасивних спостерігачів в активних помічників виховного та освітнього процесу.

До третьої категорії відносяться батьки, у яких мами не працюють. Такі батьки чекають від дитячого дошкільного закладу насиченого спілкування їх малюка з однолітками, отримання ним комунікативних навиків, долучення до правильної організації режиму дня, розвитку і виховання.

Дивіться також:  Якщо мова косноязычная — це як?

Педагогу потрібно виділити з цієї групи найбільш ініціативних мам, включити їх до складу батьківського комітету, зробити своїми надійними помічниками і колегами. Бачачи таке взаємодія батьків, дитина також буде прагнути до саморозвитку, активної суспільної діяльності, йому легше буде адаптуватися в соціумі. Стосунки між дорослими, зацікавленими в успішності дитини, вибудовуються на взаємоповазі, взаємодопомозі, довірі.

Специфіка відносин сім’ї та дошкільної організації

Зміст роботи вихователя з батьками передбачає всі питання навчання і розвитку дітей. З ними педагог знайомить тат і мам, так як батькам потрібні знання про специфіку формування малюка, методи, завдання, організації ігрової і предметного середовища, підготовці їх до шкільного життя. Така взаємодія батьків дитина розглядає в якості керівництва до дії, еталон своєї поведінки.

Педагоги дитячих садків – це справжні професіонали, готові прийти батькам на допомогу у вихованні підростаючого покоління.

Педагог повинен не просто читати лекції батькам, готувати доповіді, а орієнтуватися на запити та потреби батьків та родини.

В даний час батьки досить грамотні, вони мають доступ до будь-педагогічної інформації. Але часто вони користуються літературою безсистемно, випадково, що не сприяє досягненню бажаного результату – правильного розвитку дітей.

Інтуїтивне виховання також небезпечно, тому так важливо збагачувати і активізувати виховні навички та вміння мам і тат, проводити спільні сімейні свята, культивувати сімейні традиції.

Облік вікових особливостей дошкільників

Дитячі психологи відзначають, що часто батьки ставлять перед дітьми завищені установки, негативно впливають на самооцінку малюків. Дитячі психологи переконані в тому, що із-за невідповідності очікуванням батьків, у малюка розвивається невроз. Проблеми виникають із-за того, що батьки не мають уявлення про кризу трьох років, перевантажують малюка численними секціями та підготовчими заняттями. Безумовно, підготовка до школи важлива, але вона повинна здійснюватися без серйозного збитку для розвитку. Вихователі зобов’язані надавати допомогу батькам у вирішенні завдань інтелектуального формування дитини.

При розробці змісту роботи з батьками в якості пріоритетних напрямків висуваються наступні питання:

  • фізичне виховання підростаючого покоління;
  • особливості психіки дітей;
  • організація спортивного дозвілля.

Напрямки роботи вихователя

В рамках художньо-естетичної роботи педагог приділяє увагу специфіці і завдань естетичного виховання, вирішення їх з урахуванням вікових особливостей дітей.

Наприклад, можна ознайомити батьків з особливостями організації свят і спільного дозвілля в рамках дитячого саду і сім’ї, підключати до роботи музичного керівника, психологів, проводити відкриті заняття для мам і тат.

Робота з дорослими людьми – складний процес спілкування індивідуумів, які мають власну життєву позицію. Саме тому часто між педагогом і батьками з’являються непорозуміння і конфліктні ситуації.

Встановлення повноцінного особистого контакту між педагогом і батьками вихованців, щоденне повідомлення їм про успіхи дітей є відмінним способом профілактики непорозуміння. При відсутності інформації батьки звертаються до інших джерел, наприклад, іншим мамам і татам, що призводить до перекручування фактів.

Дивіться також:  Кути між площинами. Як визначити кут між площинами

Висновок

Молоді вихователі часто відчувають страх перед батьками своїх підопічних. Вони бояться звернутися до них з претензіями, скаргами, пропозиціями, що стосуються їх дітей. При відсутності досвіду, вихователі не намагаються розібратися в ситуації, а просто вважають батьків конфліктними, намагаються довести їм, що ті помиляються. Подібна позиція негативно відбивається на виховному і освітньому процесі, є передумовою до серйозних проблем між педагогічним складом та батьками.

Важливо при первинному знайомстві вислухати батьків, показати їм свою зацікавленість і готовність розібратися в цій ситуації. Можна додатково запросити маму (тата) малюка для того, щоб повідомити їм особисто про зроблених діях, отриманих результатах.

Сучасні батьки з цікавістю ставляться до консультацій логопеда, медичного працівника, психолога. Але при розгляді питань, пов’язаних з вихованням, вони часто вважають себе настільки компетентними в цій галузі, що не хочуть приймати до уваги доводи вихователя, незважаючи на наявність у нього професійної освіти і досвіду роботи.

У ході досліджень, що стосуються питання сформованості виховних компетенцій у батьків, прийшли до висновку, що існують певні протиріччя:

  • між обов’язками і правами, невмінням їх використовувати;
  • між запитами батьків на освітні послуги і неможливістю їх надання;
  • між бажанням тат і мам до активної допомоги дитячим дошкільним установам і суворим регламентом діяльності таких організацій;
  • між невисоким рівнем педагогічної культури і відсутністю освітніх програм для батьків в ДНЗ

Для зміцнення і вдосконалення зв’язку і взаємодії різних соціальних інститутів (сім’ї, дитячого садка, громадськості) необхідно використовувати певні принципи:

  • партнерство педагогів і батьків у справі навчання і виховання дітей;
  • довіра, повага, допомога до дитини з боку педагога, і з боку його мами (тата);
  • володіння дорослими інформацією про виховні можливості сім’ї та освітньої організації

Сьогодні всі освітні організації в нашій країні займаються не тільки навчанням і вихованням підростаючого покоління росіян, але і консультуванням батьків з питань сімейного виховання. Саме тому дитячі сади і школи визначають форми і умови роботи з батьками, підбирають і вдосконалюють форми, зміст, методи взаємного співробітництва на основі їх запитів.

Нові освітні стандарти, які розроблені та впроваджені в систему дошкільного та шкільного вітчизняної освіти, включають і положення, що стосуються здійснення освітньої роботи з батьками учнів.

Результат планомірної роботи, спрямованої на підвищення освіченості мам і тат, безпосередньо залежить не тільки від компетентності педагога, але й від бажання самих батьків навчатися методику виховання дітей.