З часів первісної людини наше суспільство значно просунулося вперед: ми змінили шкури на європейську чи інший одяг, живемо в комфортабельних будинках і носимо взуття замість того, щоб ходити босоніж. Сьогодні робочий день багатьох жителів Землі починається стандартно: дзвінок будильника, сніданок, наведення лоску відповідно до вимог дрес-коду і поїздка на роботу. І, так, ви напевно не приходите на роботу без взуття, або без туфель…
До речі, чи замислювалися ви про те, як правильно говорити: без туфель або без туфель? Можливо, вас не дуже турбує ця тема, проте іноді ви можете зіткнутися з необхідністю вимовити фразу з включенням цього іменника. Наприклад, якщо у вас немає модних туфель… або туфель. Все-таки цивілізована людина має знати, як правильно сформулювати свою думку, тому обговоримо це.
Значення і походження
Слово “туфля” з’явилося на теренах держави російського порівняно недавно – на початку XVIII століття.
Означає воно наступне: тип взуття, що закриває ступню по щиколотку. Слова, які уточнюють значення слова “туфля”, будучи його синонімами – черевик або напівчеревиків. Всі вони об’єднуються в більш широке поняття – взуття. Слово “туфлі” часто утворює словосполучення зі словами “чоловічі” і “жіночі”, будучи фразеологізмами.
Офіційно прийнята версія така: форма однини представлена словом “туфля”, відноситься до імені іменника, відповідаючи на питання “що?”. Є неживим предметом жіночого роду, т. к. поєднується з присвійним займенником “мій” (моя туфля).
При морфологічному розборі слова “туфля” отримуємо корінь -туфл – і змінюване у ході відмінювання за відмінками закінчення-я-.
Особливий російський погляд
Етимологія слова “туфлі”, на думку деяких дослідників, походить від грецького слова παντόφελλος, від якого надалі з’явилося німецьке pantuffel, скорочене пізніше до tuffele, що означає “черевик”. У країнах Північної Європи німецький варіант зазнав незначні зміни, але цілком пізнаваний. У італійців це слово перетворилося до pantofola.
У російській мові слово “туфлі” пішло не второваним європейському шляху, згідно з яким це поняття відноситься до чоловічого роду. Незважаючи на підказки словників, в Росії “туфлі” представлені як жіночим варіантом цього слова “туфля”, так і чоловічим варіантом – “туфель”. Якщо врахувати, що в російській мові іменником не властиво змінюватися за родами, то ми отримали два різних слова. Що ж, у Росії завжди був особливий шлях, завдяки якому ми маємо певні проблеми:
- Перша: все-таки до якого роду відноситься єдине число слова “туфлі”, особливо якщо врахувати, що форми множини офіційно не передбачено?
- Друга: як правильно говорити: “У нових туфель або туфель?”
- Третя: як бути з наголосом? Може бути, “взуття”, а можливо, і “взуття”, або тУфель”? Тим більше що в словниках існує тільки “туфля”.
Спробуємо перевести проблему “туфель або туфель” завдання, як радять психологи.
Придивимося до відмінками
Для вирішення питання з “черевиками” застосуємо класичний алгоритм дій: заглянемо в словник. Там абсолютно чітко роз’яснено, що слово “туфля” відноситься до іменником жіночого роду. Його основною формою застосування є єдине число. Якщо ми говоримо про більш ніж одній туфлі, то слід застосовувати словосполучення “пара туфель”. Однак укладачі словників не врахували творчого підходу росіян до російської мови: “пара туфель” в Росії не прижилася.
Нові словники не встигають за розвитком ситуації в розмовної мови і формуванням стійких словоформ, які стали практично нормою. Так що на сьогоднішній день мало хто користується класичної “парою туфель”, вживаючи новостворений народний варіант “пара туфель”.
Однак останній варіант не вписується в струнку систему російської мови, згідно з якою іменник “туфля”, будучи у множині і поставлене в родовий відмінок, перетворюється в “пару туфель”. А “туфель”, між іншим, представляє собою іменник чоловічого роду в однині та в називному відмінку. На виході отримуємо збіг двох форм іменників: однини чоловічого роду (називний відмінок) і множини жіночого роду (родовий відмінок).
Якщо ми просклоняем слово “мешти” чоловічого роду однини, то варіант родового відмінка для нього буде “туфля”, ідентичний початковій формі жіночого роду “туфля”: немає чого – туфля.
Про наголоси
Парадокс існуючого становища з “парою туфель або туфель” доповнюється ситуацією з наголосами. Справа в тому, що словосполучення “пара туфель” вважається в російській мові “поза законом”, однак на цілком законних підставах присутній іменник жіночого роду в орудному відмінку “взуття”-не змінився ударний склад, і ось вже ситуація змінилася.
Але є і хороша новина: в іменнику “туфля” (однина жіночого роду) наголос завжди ставиться на перший склад, тобто на букву “У”. Хоч щось залишається незмінним.
Говоримо і пишемо
І все-таки, якщо ми говоримо, наприклад, про правила догляду за взуттям, то як буде звучати фраза: “При надіванні туфель… (або туфель) переконайтеся в тому, що розмір вам підходить?” Ясно тільки одне: наголос в обох словах буде на першому складі.
А як же провідміняти множина іменника в називному відмінку “туфлі”? Правила дають однозначну відповідь: в даний час прийнятий варіант родового відмінка множини “черевичків” з наголосом на букву “У”.
Обґрунтовується це наступним чином: з огляду на те, що іменник “туфля” є жіночого роду і схиляється по першому типу, де наголос ставиться на першому складі, то у множини слова “туфля” в родовому відмінку закінчення буде відсутній.
Так що дилема “туфель або туфель” вирішується на користь “туфель”.
Як бути з “черевиками”?
Отже, ми прийшли до висновку, що правильним варіантом множини слова “туфлі” в родовому відмінку буде “туфель” (немає чого?). Наприклад, “таких туфель вже не шиють”.
Формою однини іменника “туфля” в орудному відмінку буде “взуття” або “туфлею” (чим?) з наголосом на першого типу відмінювання.
Що стосується спірного варіанти множини слова “туфлі”, вживане в розмовній мові іменник “туфель”, утворене при відмінюванні вихідного слова в родовому відмінку, викликає розбіжності серед лінгвістів. Хтось вважає цей варіант прийнятним як просторічного, а хтось дотримується класичної точки зору, не роблячи знижок на розмовну практику.
Так що можна сказати, що серед фахівців немає єдиної думки з питання “туфель або туфель”.
Ймовірно, слід дотримуватися “золотої середини” при виборі форми цього іменника. Різні словники дають пояснення для форми “взуття” (родовий відмінок), допускаючи її вживання в розмовній мові, але попереджаючи, що це – відступ від класичних канонів.
Тому при питанні “туфель або туфель” ви можете керуватися обома варіантами: одним – для правопису, а іншим у побутовому спілкуванні.
