Прислівник як частина мови
Перше, що варто запам’ятати: прислівник не змінюється ні за числами, ні за родами, ні за відмінками. Тому у нього немає закінчення. Прислівник відповідає на багато питань (як, яким чином, скільки, коли, де, чому і т. д.), залежно від свого значення.
Ця частина мови означає ознаку дії. Її значення залежить виключно від питання, на який вона відповідає. Часто прислівник плутають з прикметником. Але це помилка! Адже на відміну від прислівники, у прикметника є закінчення, і воно змінюється за родами, числами і відмінками. За цією ознакою їх дуже легко розрізняти, головне – бути уважним.
Історія прислівники
Прислівник – це унікальна і одна з найбільш цікавих для вивчення частин мови. Коріння його історії беруть свій початок ще з давніх часів. Раніше кількість прислівників було дуже невеликим, але згодом їхня кількість зросла. Ця частина промови все частіше вживається людьми, роблячи усну і письмову мову багатше і цікавіше.
Розбираючи тему прислівник, хочеться трохи зупинитися і поговорити про історію його освіти. Цікаво, що ця самостійна частина мови з’явилася ще в давньоруській мові. Слово «прислівник» споконвічно утворено з двох частин: «на» і «мова». Другий вираз раніше мало багато значень, але одне з них, яке підходить за змістом, було «дієслово». Тому, якщо дуже просто інтерпретувати поєднання двох частин слова «прислівник», то у вільному перекладі на давньоруську мову вийде «наглагол». Це лише підтверджує досить глибоку і нерозривний зв’язок в сучасній російській мові між прислівником і дієсловом.
Виходить, що ще з давніх часів люди, які займалися вивченням мови, бачили головною функцією прислівники уточнення дієслова. У якомусь сенсі їх зв’язок схожа на поєднання іменника та прикметника, де друга частина мови також забарвлює першу в яскраві кольори і додає їй виразність, чіткість і красу.
Хочеться відзначити, що за багатьма даними, прислівник з’явилося пізніше від інших частин мови. А завдяки своєму запозичення суфіксів і приставок у прикметників та іменників, з часом ставало новими словами.
Зараз наша мова активно поповнюється прислівниками. Якщо порівняти їх кількість у тому ж давньоруській мові з тим, що є зараз, різниця буде величезна. Прислівники активно утворюються з інших частин мови, прикрашаючи і збагачуючи нашу мову.
