Навчальна програма – це базовий документ, на підставі якого працює будь-педагог. Після тих змін, які були внесені в систему вітчизняної освіти, інновації торкнулися і предметних областей, розглянутих в рамках шкільного навчання.
Сучасні тенденції
В нових умовах робоча навчальна програма з предмета повинна мати інший зміст. Інші вимоги пред’являються і до самому педагогу. Якщо раніше він був транслятором знань, умінь, навичок, то в сучасних реаліях педагог стає наставником, допомагає хлопцям самостійно набувати ЗУН (знання, уміння, навички), удосконалювати УУД (універсальні навчальні дії).
Структура
Які елементи включає робоча навчальна програма? Існують певні вимоги до її оформлення. Спочатку складається пояснювальна записка. В ній зазначаються особливості курсу, зазначаються основні цілі та завдання, які ставить перед собою педагог. Оскільки навчальна програма – це документ, у ньому зазначаються ті методи і прийоми, які дають змогу вчителю реалізовувати поставлені цілі і завдання. Після введення в російське утворення нових стандартів, змінився і зміст програми.
Крім методичного планування робоча навчальна програма з будь-якого предмету повинна містити розділ з передбачуваними результатами.
Обов’язковим елементом є та навчально-тематичне планування, в якому педагог вказує назви тем, розділів програми, основні структурні одиниці, домашнє завдання, види роботи на кожному уроці.
Навчальна програма ФГОС передбачає виділення на кожному занятті тих універсальних навчальних навичок, якими повинен оволодіти учень.
Нормативна база
Всі навчальні освітні програми, що розробляються для російських освітніх установ, що ґрунтуються на компоненті державного стандарту, базисному навчальному плані та переліку підручників, які рекомендовані до використання міністерством освіти РФ, ФЗ «Про освіту», Конституції РФ.
На підставі федерального навчального плану, а також тих планів, які функціонують у кожної конкретної освітньої організації, педагог вказує кількість годин навчального предмета.
Варіант програми з хімії
Для даного предмета навчальна програма – це не тільки пояснювальна записка, плановані результати, поурочне планування, але і обов’язкове перерахування практичних і лабораторних робіт. Так, в рамках ФГОС нового покоління в курсі хімії восьмого класу планується проведення 7 практичних занять, 6 лабораторних дослідів. Курс розрахований на 68 годин (дві години на тиждень).
Кількість контрольних робіт – 4.
Цілі і завдання курсу хімії
Що являє собою хімічну освіту? Навчальна програма побудована так, щоб діти оволоділи навичками безпечного використання хімічних речовин.
Цілі:
- засвоєння елементарних хімічних знань про склад і властивості сполук;
- формування пізнавального інтересу та інтелектуальних здібностей в рамках самостійного отримання знань;
- набуття навичок опрацювання інформації з різних джерел;
- виховання дбайливого ставлення до свого здоров’я, до живої природи;
- формування умінь і навичок безпечного використання матеріалів в побуті;
- знайомство з алгоритмами проведення лабораторних дослідів і експериментів
Оскільки навчальна програма – це комплекс різноманітних дій, необхідно відзначити, що її реалізація можлива при застосуванні різних освітніх технологій: проектної та дослідницької діяльності, діяльнісного підходу, індивідуального навчання, проблемної методики.
В сучасних реаліях навчання школярів здійснюється в рамках формування комп’ютерної компетентності, тому в своїй роботі вчитель хімії застосовує безліч мультимедійних презентацій, відео – і аудіозаписи.
Контроль якості засвоєння які навчаються передбачає проведення самостійних і контрольних робіт у тестовій і класичній формі.
Пріоритетними напрямками в рамках предмета «хімія» відповідно до освітніх стандартів другого покоління, є наступні елементи:
- самостійна і мотивована організація власної пізнавальної діяльності, починаючи з постановки мети роботи, закінчуючи аналізом отриманого результату;
- застосування елементів структурно-функціонального та причинно-наслідкового аналізу;
- складання найпростіших взаємозв’язків між властивостями речовини і областями застосування;
- власний підбір критеріїв для порівняльного аналізу, зіставлення, оцінки, відбору об’єктів;
- вміння мотивовано і докладно доводити свої міркування, знаходити докази.
Підводимо підсумки
У вітчизняній освітній системі в даний час спостерігаються серйозні зміни. Вони торкнулися не тільки навчального плану, в якому з’являються нові предмети, а й змісту і структури освітніх програм, що використовуються вчителями у своїй професійній діяльності.
До предметних програм пред’являються певні вимоги, що регулюються не тільки вимогами Міністерства освіти Російської Федерації, але і локальними документами, прийнятими на рівні освітньої організації. Незалежно від навчального предмета, кожен педагог розробляє навчальну програму, складає поурочне планування – все це затверджується на методичному об’єднанні вчителів, завіряється керівником школи.
