Скинуті боги
Саме це відбулося в Новгороді, де в рік язичницької реформи правил якийсь воєвода по імені Добриня. Він, нітрохи не бентежачись, видворив із стародавнього капища ідоли місцевих богів − Рода і Ящера, а замість них поставив кам’яного Перуна. Коли ж охальник зазіхнув на Велеса – вельми яке вшановувалося новгородцями, але відкинутого князем Володимиром, що оточувала юрба, що наїжилася рогатинами.
Це відразу остудив його запал, і з тих пір обидва божества мирно співіснували, поки в 988 році, у зв’язку з хрещенням Русі, урядова ідеологія знову не зазнала змін. Їх негайно обох оголосили пережитками минулого і втопили в Волхові під тяжке мовчання натовпу, що зібрався. Чи міг тоді уявити полуграмотный Добриня, скільки ще буде на Русі вознесенних до небес і скинутих богів і скільки «єдино вірних» навчань опиняться на повірку утопічними бреднями?.. Втім, не будемо відволікатися.
