Момент імпульсу
Все, що говорилося вище, відноситься до лінійного типу руху. Однак, виявляється, аналогічні величини можна запровадити і при круговому переміщенні тіл навколо деякої осі. Момент імпульсу, який також називають кутовим моментом, обчислюється як добуток вектора, що з’єднує матеріальну точку з віссю обертання, на імпульс цієї точки. Тобто має місце формула:
L = r * p, де p = m * v.
Момент імпульсу, як і величина p-це вектор, який направлений перпендикулярно площині, побудованої на векторах r і p.
Величина L є важливою характеристикою обертової системи, оскільки вона визначає енергію, яка в ній запасена.
Момент імпульсу і закон збереження
Момент імпульсу зберігається, якщо на систему не діють зовнішні сили (зазвичай говорять про відсутність моменту сил). Вираз у попередньому пункті шляхом нескладних перетворень можна записати в більш зручною для практики формі:
L = I * ω, де I = m * r2 – момент інерції матеріальної точки, ω – кутова швидкість.
Момент інерції I, який з’явився у виразі має такий самий сенс для обертання, що звичайна маса для лінійного руху.
Якщо має місце якась внутрішня перебудова системи, при якій I змінюється, то ω теж не залишається постійною. Причому зміна обох фізичних величин відбувається таким чином, що рівність нижче залишається справедливим:
I1 * ω1 = I2 * ω2.
Це і є закон збереження кутового моменту L. Його прояв спостерігав кожна людина, яка хоча б один раз відвідував балет або фігурне катання, де спортсменки виконують піруети з обертанням.
