Віра
Пряма протилежність їй – старша сестра Віра. Її усмішка не приваблювала, а навпаки, відштовхувала. Дитячий сміх і вереск її дратують, заважають займатися власною персоною.
Таке відчуття, що Віра – «підкидьок» у це сімейство. Вона не рідна Ростовим по духу. Ну що ж, господь мабуть підбирає пари за образом і подобою. Він і підібрав їй такого ж чоловіка. Два чоботи – пара.
Княжна Мар’я
Сестра Андрія Болконського – княжна Марія. Якщо князь може втекти від деспотичного батька на службу, то, на жаль, дівчина не може цього зробити. І змушена його терпіти. Вона жертвує своїм життям заради батька. Навіщо-то закладаючи в неї комплекс неповноцінності, батько постійно принижує її. Але ж вона теж хоче бути щасливою. Хоче, як всі жінки, сім’ю, чоловіка, дітей.
Толстой так описує її очі, що на деякі недоліки зовнішності і не звертаєш уваги. Тим більше, як казала моя мама: «Краса зів’яне, доброта не обдурить». А вона ж в душі дуже добра. Її жертовність, нарешті, знаходить гідного адресата – це Микола Ростов. Він рятує її, а вона рятує його.
