Наукова новизна дослідження: приклади, особливості та вимоги

Наукова новизна дослідження є критерієм, який визначає величину доповнень, перетворень, конкретизації наукової інформації. Під цим терміном мається на увазі те, що було отримано вперше.

Визначення

Спробуємо зрозуміти, що таке наукова новизна дослідження. Приклад формулювання — продукт, який раніше не був досліджений, можна брати для всього дослідження.

Наприклад, для теоретичних робіт нововведенням стане інновація в методиці та теорії аналізованого предмета.

Значимість

Наукова новизна дослідження залежить від сутності та характеру роботи. Наприклад, при здійсненні проекту практичної спрямованості, вона характеризується тим результатом, що був отриманий вперше. Наукова новизна дослідження у подібній ситуації підтверджується в ході серії дослідів. При цьому уточнюється, розвивається те наукове уявлення, яке існувало в області дослідження. Для того щоб оцінити новизну, необхідно правильно поставити мету експерименту, сформулювати гіпотезу.

Рівні

Наукова новизна дослідження передбачає три рівня:

  • зміна відомої інформації, кардинальне її зміна;
  • збільшення і доповнення відомих даних без коригування їх суті;
  • уточнення, конкретизація відомої інформації, переведення отриманих результатів на новий клас систем або об’єктів.

Форми існування

Наукова новизна і практична значимість дослідження існує в декількох формах:

  • частково поєднуються нові ознаки: А + В = С + Д;
  • введення нового ознаки: А + В = А + В + С;
  • зміна новими частинами старих ознак: А + В + С = А + В + Д;
  • нова взаємодія декількох ознак: А + В + С = А + З + В;
  • комплексне застосування ознак, які використовувалися окремо, в новому поєднанні;
  • застосування відомої моделі, методів, апаратури, які для таких цілей раніше не використовувалися.

У вигляді нововведень можуть виступати:

  • спосіб;
  • знання;
  • реалізація;
  • засіб;
  • метод.

Знання є перевірений практикою, піддається логіці результатом аналізу. Наукова новизна і теоретична значущість дослідження – це важливі показники, які визначають вибір методів експерименту. Під ними мається на увазі шлях пізнання, дослідження, вчення, теорія. Метод включає засоби, завдяки яким проводиться якась дія.

Засобами можуть бути середовище, предмет або явище, яке необхідно для здійснення дії.

Реалізація проблеми новизни наукового дослідження передбачає здійснення проекту, плану, наміри.

Структурні компоненти дослідження

Для отримання бажаного результату важливо правильно вибудувати свою роботу. На першому етапі здійснюється загальний вивчення проблеми дослідження, виявлення її обсягу. На даної щаблі встановлюється наукова новизна дослідження. Приклад постановки гіпотези при вивченні вмісту аскорбінової кислоти в журавлині: кількісний вміст вітаміну С в журавлині істотно вище, ніж в чорній смородині.

Дивіться також:  Емпіричний факт і його вляиние на науку. Структура, форми, осмислення і зворотний вплив

Дослідник повинен усвідомлювати і мотивувати суспільні потреби в поінформованості з цієї проблеми. Важливим питанням методології є пошук співвідношення проблеми і теми.

Якою може бути наукова новизна дослідження? Приклад формулювання гіпотези, наведеної вище, передбачає експериментальне визначення кількісного вмісту аскорбінової кислоти в різних ягодах, статистичну обробку отриманих результатів. Необхідно пам’ятати про те, що сама тема «живе» досить довго, а от проблемні аспекти модернізуються під дією соціального середовища та науково-технічного прогресу. Саме тому наукова новизна теми дослідження повинна бути підтверджена практичним шляхом.

Формулювання мети дослідження

Вони виступають як досягнення якихось нових результатів у процесі дослідження. Цілі можуть бути результатом подолання суперечності між теорією і практикою. Крім формулювання головної ідеї, необхідно продумати проміжні цілі на окремих етапах роботи.

Наукова та теоретична новизна дослідження визначається за результатами, їх співвідношенню з поставленими на початку роботи цілями і завданнями.

У будь-якому випадку, мета повинна описувати проектований нормативний результат, який вписаний у загальну систему. На основі поставленої мети формується послідовність дій, завдяки якій можна буде її досягти, продумуються практичні експерименти.

Розробка гіпотези

Як добитися новизни наукового дослідження? Актуальність матеріалу, вибраного для роботи, є важливим елементом, на основі якого визначається потреба дослідження. Гіпотеза є прообразом наступної теорії в тому випадку, коли вона буде підтверджена в рамках практичної роботи. Гіпотеза виконує в проекті наступні функції:

  • прогностичну;
  • пояснювальну записку;
  • описову.

Вона описує структуру предмета дослідження, дає автору роботи методи та засоби управління практичними експериментами. Саме гіпотеза прогнозує підсумкові результати роботи, їх доцільність і затребуваність.

При підтвердженні поставленої гіпотези, доводиться наукова новизна результатів дослідження.

Практика свідчить про те, що при творчому процесі створення гіпотези істотну роль відіграє психологічний стан самого експериментатора.

При побудові гіпотези допускається створення декількох ймовірних «траєкторій» руху об’єкта дослідження, що дозволяє йому купувати якості, задумані автором, якщо вдасться обрати зі всіх ймовірних «траєкторій» найоптимальнішу для конкретного дослідження.

Дивіться також:  Биекция - це... Визначення поняття, характеристика

Розробка завдань

Для їх формулювання співвідносять мету, поставлену в дослідженні з висунутою гіпотезою. При постановці завдань увага приділяється виробленню таких дій, виконання яких дозволить встановити причинно-наслідковий зв’язок, зробити повноцінні результати.

При формулюванні дослідницьких завдань з’являється необхідність проведення констатувального експерименту. Він допомагає встановлювати стан об’єкта до початку експерименту, проводити коригування завдань.

Від конкретності формулювання завдань проекту безпосередньо залежить підбір плану дій, вибір методів і прийомів роботи.

Організація експерименту

Після того як будуть сформульовані завдання дослідження, необхідно перелічити всі існуючі умови, які піддаються регулюванню, вони також можуть бути стабілізовані. Подібний опис дає уявлення про форму, зміст, сукупності засобів зміни явища, процесу, що дозволяє формувати в неї необхідні якості.

Новизна практичного дослідження може визначатися створенням власної методики проведення дослідів, підбором умов для прискорення (уповільнення) розглянутого процесу або явища.

Програму експериментальної діяльності, методики досвіду, способу фіксації поточних подій здійснюють прямими або непрямими спостереженнями, завдяки бесід, анкетування, розгляду документації.

При підборі готових методик дослідник повинен звертати пильну увагу на їх функціональність, реалістичність, науковість.

Проведення експериментальної частини роботи

Перш ніж приступати до безпосередніх практичних досліджень, важливо провести випробувальну перевірку пакету документів:

  • методик дослідження;
  • змісту бесід;
  • анкет;
  • таблиць і шаблонів для накопичення інформації.

Така перевірка потрібна для того, щоб внести коригування, уточнення документи, уникнути витрати часу на виконання завідомо результативних досліджень.

Експериментальний процес є найбільш трудомістким, напруженим, динамічним етапом наукового дослідження. В його рамках дослідник повинен здійснювати наступні дії:

  • постійно підтримувати оптимальні умови, які забезпечують стабільність ритму і темпу протікання досвіду, подібність і відмінність контрольних та експериментальних груп;
  • міняти і дозувати конкретні умови, які впливають на результат;
  • періодично оцінювати, обчислювати, поділяти частоту і інтенсивність спостережуваних явищ;
  • вести паралельно експерименту постійну обробку матеріалу для того, щоб він був достовірним.

Узагальнення та синтез інформації

Даний етап передбачає узагальнення і синтез результатів, отриманих в ході експерименту. Саме на цій стадії дослідник формує з окремих проміжних висновків єдину картину про досліджуваний об’єкт (явище). Фактичний матеріал, накопичений в ході тривалої теоретичної і практичної діяльності, піддається логічному переосмислення. На цьому етапі дослідник використовує дедуктивні та індуктивні методи, оцінює затребуваність і новизну проведеної роботи.

Дивіться також:  Альфа-частинка: маса, основні характеристики і властивості

На базі проведених експериментів здійснюються:

  • аналіз відповідності висунутої на початку роботи гіпотези отриманими в ході практичної роботи результатами, оцінюється її спроможність;
  • формулювання приватних і загальних наслідків у теорії, обраної для дослідження, аналіз можливості його трансляції;
  • оцінка ефективності обраних методик, якості теоретичного матеріалу;
  • розробка рекомендацій по аналізованої проблемі.

Якщо враховувати такі рекомендації у своїй науково–практичній діяльності, можна розраховувати на істотне скорочення тимчасових витрат.

Приклад вибору цікавої роботи

Актуальність наукового дослідження характеризується тим, що його результати будуть допомагати вирішення певних практичних завдань, усувати суперечності, що існують у конкретній галузі в даний час.

Різні автори трактують це поняття по-різному. Наприклад, А. П. Щербак під актуальністю наукового дослідження передбачає ступінь важливості його в конкретний момент і ситуації для рішення задач, питань, проблем.

Наведемо невеликий приклад, щоб оцінити співвідношення мети, завдань, гіпотези, новизни проведеного дослідження.

Вибір для експерименту кропиви дводомної і калини звичайної пояснюється доступністю цих препаратів, а також специфічністю їх хімічного складу, інформацією про позитивний застосування їх у народній медицині

Мета дослідження: порівняльний аналіз результативності використання кропиви дводомної і калини звичайної для профілактики простудних захворювань у населення, що проживає в суворих кліматичних умовах.

Завдання роботи:

  • аналіз досвіду застосування кропиви дводомної і калини звичайної в якості фітопрепарату;
  • виявлення особливостей хімічного складу;
  • визначення кількісного вмісту аскорбінової кислоти в рослинах;
  • оцінка можливості використання препаратів для профілактики застудних хвороб;
  • формулювання висновків з проблеми дослідження, розробка рекомендацій щодо використання отриманих результатів

Гіпотеза проведеного експерименту: кропива дводомна, калина звичайна — це досить ефективні засоби для профілактики простудних хвороб для дітей і підлітків, які проживають у важких кліматичних умовах.

Актуальність і новизна дослідження: суворі кліматичні умови негативно позначаються на здоров’ї підростаючого покоління РФ, призводять до ослаблення імунітету, збільшення кількості простудних захворювань у дітей і підлітків, що живуть в північних регіонах Росії. Необхідні ефективні і доступні засоби, які не викликають алергічних реакцій, з допомогою яких проводилася б своєчасна профілактика простудних захворювань у молодих сіверян.