Взаємодія з батьками є важливим елементом роботи будь-якого класного керівника. Сучасні тенденції у розвитку вітчизняної освіти пов’язані з певним критерієм – його якістю. Воно безпосередньо залежить від професіоналізму вихователів, педагогів, а також від культури батьків.
Незважаючи на те, що, приміром, сім’я і дитячий садок – дві складові частини єдиного ланцюга, дошкільний заклад не здатне замінити батьківське виховання. ДОУ тільки доповнює родинне виховання, здійснюючи певні функції.
Теоретичні аспекти зв’язку сім’ї і дитячих садків
Взаємодія з батьками протягом тривалого часу є предметом спору психологів і вчителів. Багато великі педагоги як пріоритету висували сімейне виховання, але були і ті, хто на перше місце ставив освітні організації: дитячі сади, школи.
Наприклад, польський педагог Ян Каменський іменував материнською школою ту систему знань, які дитина отримував від мами. Саме він першим створив принципи взаємодії з батьками. Педагог вважав, що осмисленості і різноманіття материнської турботи безпосередньо залежить інтелектуальний розвиток малюка, його адаптація до умов соціуму.
Педагог і гуманіст Песталоцці вважав сім’ю справжнім виховним органом. Саме в ній малюк освоює «школу життя», навчається самостійно вирішувати різні проблеми.
Політичні, соціокультурні, економічні зміни, що відбуваються в суспільстві, позначилися і на системі освіти. Завдяки пропаганді педагогічної теорії, взаємодія з батьками і вчителями здійснюється в рамках партнерських відносин.
