Аналіз трагедії Пушкіна Борис Годунов твір

Твір аналіз твору

Для того, щоб краще зрозуміти ідею та задум великої трагедії А. С. Пушкіна «Борис Годунов» потрібно заглибитися в історію створення твору. За основу були взяті достовірні історичні факти. Дворянина Бориса Годунова слізно просили зійти на трон після смерті царевича Дмитра, але з’явився якийсь Лжедмитрій, який своїми ораторськими здібностями повів за собою народ. Так і почалася епоха Смутного часу. Поета привернула тема конфлікту між урядом і народом, яка може бути актуальна і в наші дні. Шанувальники поета знають, що Пушкін завжди розглядав глобальні проблеми і намагався знайти способи вирішення.

У трагедії герої опрацьовані дуже ретельно. Кожен характер відображає яку-небудь актуальну проблему. Конфлікти у творі поділяються на зовнішні і внутрішні.

Серед зовнішніх конфліктів присутні історичні розбіжності між різними станами. Наприклад, бояри і дворяни, незважаючи на те, що вони примикають до вищого стану, примудряються доносити один на одного і пакостити. Хтось навіть йде проти царя і переходить на бік Лжедмитрія, наприклад Курбський і Хрущов. Не всі проблеми, проте, лежать на поверхні. Так як зовнішній конфлікт торкнувся ще й Литву, розбіжності почалася ще й на релігійному ґрунті.

Під внутрішніми конфліктами маються на увазі душевні переживання персонажів. Найбільше потерпає головний герой Борис Годунов. У істориків існує версія, що маленький царевич був убитий Годуновим, а не в результаті нещасного випадку. Пушкін у своїй трагедії дотримується саме цієї гіпотези, тому новоспеченого царя мучить страшенний гріх – вбивство невинної дитини. Переживання присутні і у другорядних персонажів. Приміром, воєводу Басманова мучить совість, бо він зрадив присягу й перейшов на бік ворога, тобто Лжедмитрія.

Таким чином, конфлікти допомагають краще розкрити як персонажів, так і картину в цілому.

Дивіться також:  Критика про роман Пушкіна Євгеній Онєгін (відгуки сучасників)

Повертаючись до питання актуальності, проблематика трагедії відмінно відображає проблеми будь-якого часу. А. С. Пушкін як завжди вловив потрібну нитку і розкрив її з блиском, адже трагедія досі є актуальним показником. Піднімається питання про ставлення народу і державу, про людей, обтяжених владою; також проблема брехні на благо і, наприклад, питання про брехню і любові заради вигоди, яскравим прикладом якого є блискуча Марина Мнішек.