Аналіз вірша Пушкіна Няні 5 клас

Вірш було написано Олександром Сергійовичем Пушкіним у 1826 році. Ні для кого не секрет, няня поета, Аріна Родіонівна, була дуже близька до нього. В ті часи в родинах дворян матері дуже мало проводили часу з дітьми, вихованням дітей займалися селяни. Аріна Родіонівна дуже любила свого підопічного, тому Пушкін відчував до няні найніжніші почуття.

Здавалося б, «голубка старезна моя»-якесь звернення з насмішкою, але все ж у цій фразі висловив поет величезну ніжність і вдячність, адже саме няня була завжди поруч. Саме вона чекає його «серед соснових лісів».

У часи ліцею Олександр Пушкін, звичайно ж, не міг бачитися з «подругою днів своїх суворих». Але в 1824 році він був відправлений у заслання в свій родовий маєток в Михайлівському. Не було нікого, хто був ближче Орини Родіонівни для поета в ті моменти.

Описуючи, як няня чекає його, горює, поет показує, що жінка все ще переживає за нього, хоч він уже й не під її опікою. Тут же в останній сходинці він заспокоює її «то ввижається тобі». На жаль, поет уже не міг на той момент часто бачитися зі своїм вже дійсно рідною людиною. У 1827 році Аріна Родіонівна Яковлєва померла, і це було для поета жахливою звісткою. Він говорив, що втратив самого близького друга.

Аналіз вірша Няні Пушкіна

Вірш «Няня» А. С. Пушкін написав в 1826 році. Присвятив він цей твір своєї улюбленої співрозмовниці, другу, няні Орині Rodionovne, яка з самого дитинства знала і виховувала поета. Няня стала прототипом багатьох творів письменника. Всі її казки, оповідання стали для А. С. Пушкіна фундаментом для створення власних авторських казок. Навіть на засланні в Михайлівському вона не залишила Сашу одного, була завжди поруч з ним.

Дивіться також:  Образ і характеристика Кирила Троекурова у творі Пушкіна Дубровський твір 6 клас

Тема вірша: про розлуку з близькою за духом людиною, порадницею.

Поет описує няню, як просту господарську жінку, яка любить в’язати на спицях. Живе вона в невеликому будиночку, в лісовій глушині. Її життя тиха, розмірене. Але це спокій порушують думки про улюбленого вихованця Саші. Няня постійно визирає у вікно, бажаючи побачити знайомий силует.

Ліричний герой сумує за няні, бажає вберегти її від переживань і турбот, але, на жаль, не може постійно перебувати в Михайлівському.

Завдяки такій підтримці няні, А. С. Пушкін досяг таких висот. Вона стала для нього «другою мамою».

Основна думка твору в тому, щоб ні за яких обставин не забувати рідних людей.

Жанр вірша «Няня» – послання. Віршовий розмір – чотиристопний ямб. А. С. Пушкін застосовує перехресне риму. У творі можна спостерігати музичний ритм. За допомогою повільного ритму автор передав відчуття смутку, які переживав він сам і його няня.

Вже з перших рядків вірша читач бачить щирі почуття, які А. С. Пушкін відчував до няні. Звертаючись до няні, поет використовує самі ніжні і ласкаві слова: подруга, голубка. Ця жінка по-справжньому стала для нього рідною і близькою людиною.

Почуття няні А. С. Пушкін передає за допомогою художніх засобів: порівнянь, епітетів, метафор

5, 6, 7 клас

Аналіз вірша Няні за планом