Етимологія імен: значення, походження, характер, цікаві факти

Як вплинуло прийняття християнства

Починаючи з одинадцятого століття з народного життя планомірно витіснялося все слов’янське: система поклоніння, спосіб ховати померлих, оповіді і билини. Сюди відноситься і наречення іменами. На Русь прийшла грецька форма християнства, тому стала насаджуватися візантійська культура.

Офіційним ставало ім’я, записане в церковно-приходській книзі. Етимологія імен такого типу має грецькі і єврейські корені, що обумовлено мовою церковних книг. Офіційне ім’я використовувалися в обрядах хрещення, укладення шлюбу, перекази анафемі та інших. У народі стала практикуватися двухименная система: тепер відпала потреба в імені-оберіг, але і до грецьких імен довіри не виникало. Деякі були настільки складні, що транслітерувалися в стали росіянами форми:

  • Федір – Теодор (божий дар).
  • Авдотья – Євдокія (прихильність).
  • Ксенія – Оксана (гостинна).
  • Лукерія – Глікерія (солодка).
  • Єгор – Георгій (хлібороб).

У юридичних документах стали вказувати обидва імені: одне по хрещенню, інше мирське: «По хрещенню Петро, по мирському Микула». Коли вводили прізвища в Росії, часто нею ставало мирське ім’я.

Дивіться також:  Вживання словосполучення згідно з додатком або додатка: правила, узгодження