Твір Філософська лірика Лермонтова 10 клас
Лермонтов Михайло – це поет плеяди «золотого» століття російської літератури, який у своїй творчості велике місце приділяв питанням людського буття, пошуку істини….
Михайло Юрійович рано залишився без матері, і ця втрата наклала «философичный» відбиток на все його подальше творчість.
Практично всі літературна спадщина Михайла Лермонтова – це відповіді, на так звані «вічні питання».
Всі вірші поета на філософську тематику умовно можна розділити на кілька категорій.
До першої можна віднести твори, в яких на перше місце виходять відносини між Господом і людьми, які не намагаються прислухатися до його голосу.
Наприклад, у ліричному творі «Подяку» герой тексту дякує Творцеві за життя, але в уїдливою формі. Він не радий, що йому дарована життя….
Нерідко Бог у творах російського класика несе відповідальність за недосконалість людей, що населяють Землю. Отже, що персонаж ліричного тексту не вірить у Творця, що породжує його страшний антипод. В текст вриваються темні мотиви, як, наприклад, у вірші «Мій демон». І подібних творів у спадщині Михайла Лермонтова дуже велика кількість.
Часто ліричний герой віршів Михайла Лермонтова схиляє свої коліна перед Богом. Він дякує Всевишньому за щастя буття. Як, наприклад, у вірші «Молитва».
Отже, вірші, що складають цю групу, визначають наступні теми в інших його перу належать текстах на філософську тематику.
Друга група віршів – це тексти, в яких постають протилежності. Лермонтов використовує улюблений прийом антитези. Класичним у цьому відношенні є програмний вірш «Вітрило».
Третя група віршів на філософську тематику написана на тему вічних пошуків гармонії життя. Це, переважно, тексти, в яких відбувається злиття Бога і людини. Наприклад, вірш «Коли хвилюється желтеющая нива…»
Таким чином, можна зробити висновок, що твори Лермонтова Михайла Юрійовича на філософську тематику становлять справжню скарбничку мудрості російської культури. Читач, уважно проживаючи тексти, знаходить в них відповіді на «вічні» запитання.
10 клас
