Видавнича та просвітницька діяльність
У період з 1512 по 1517 рр. вчений з’явився у Празі – центрі чеського друкарства.
Щоб перекласти і видати Біблію, йому було потрібно не тільки ознайомитися з чеської библеистикой, але й досконало знати чеську мову. В Празі Франциск замовляє друкарське обладнання, після чого починає перекладати Біблію і писати до неї коментарі.
Книговидавнича діяльність Скорини поєднувала досвід європейського друкарства і традиції білоруського мистецтва.
Перша книга Франциска Скорини – празьке видання однієї з біблійних книг, Псалтиря (1517 рік).
Ф. Скорина зробив переклад Біблії на мову, наближений до білоруського і зрозумілий простому люду (церковнослов’янську мову в білоруської редакції).
За підтримки меценатів (ними стали віленський бургомістр Якуб Бабич, радники Богдан Онкав і Юрій Адверник) він видав у 1517-1519 роках в Празі на староруській мові 23 ілюстровані книги Старого Завіту. У послідовності: Псалтир (6.08.1517), Книга Іова (6.10.1517) , Притчі Соломона (6.10.2517), Ісус Сирахав (5.12.1517), Проповідник (2.01.1518), Пісня Пісень (9.01.1517), книга Премудрість Божа (19.01.1518), Перша книга Царів (10.08.1518), друга книга Царів (10.08.1518), Третя книга Царств (10.08.1518), Четверта книга Царств (10.08.1518), Ісус Навин (20.12.1518), Юдифь (9.02.1519), Судді (15.12.1519), Буття (1519), Вихід (1519), Левит (1519), Рут (1519), Цифри (1519), Второзаконня (1519), Есфірь (1519), Плач Єремії (1519), Пророка Даниїла (1519).
Кожна з біблійних книг виходила окремим випуском, з титульною сторінкою, мала власні передмова і післямова. При цьому видавець дотримувався єдиних принципів подання тексту (однакові формат, смуга набору, шрифт, художнє оформлення). Тим самим він передбачав можливість зведення всіх видань під одну обкладинку.
У книгах міститься 51 друкарський відбиток гравюри на папері з пластини (дошки), на яку нанесений малюнок.
Тричі в книгах Франциска Скорини був надрукований його власний портрет. У Східній Європі за весь час жоден видавець Біблії такого не робив.
Згідно думку дослідників, на титульному аркуші Біблії розміщена друк (герб) Скорини – доктора медицини.
Переклад, зроблений першодрукарем, канонічно точний у передачі букви і духу біблійного тексту, не допускає вольностей і дописок тлумача. Текст зберігає відповідне давньоєврейській та давньогрецького оригіналів стан мови.
Книги Франциска Скорини заклали основу для нормування білоруської літературної мови, стали першим перекладом Біблії на східнослов’янський мову.
Білоруський просвітитель добре знав твори знаменитих в ті часи священнослужителів, наприклад, св. Василія Великого – єпископа Кесарійського. Йому були відомі твори Іоанна Златоуста і Григорія Богослова, на яку він посилається. Його православні видання за змістом і призначені для задоволення духовних потреб православного населення Білорусі.
Скорина прагнув надати своїм коментарів до Біблії просту і зрозумілу форму. У них містяться відомості про історичних, побутових, богословських, мовних обставин і реаліях. У теологічному контексті основне місце в передмовах і послесловиях, написаних ним, займала экзагеза – пояснення змісту книг Старого Заповіту як передвістя і пророцтва новозавітних подій, перемоги християнства у світі і надії на вічне духовне спасіння.
На фотографії нижче – монета Франциска Скорини. Вона випущена в 1990 році до 500-річчя з дня народження славного білоруського першодрукаря.
