Битви за Смоленськ
Успішні ар’єргардні бої дозволили російської армії з’єднатися під Смоленськом. 7 серпня було вирішено перейти в наступ. Наполеон вирішив зайти в тил Барклая, але впертий опір дивізії Неверовському під Червоним затримала наступ французів на цілу добу. За цей час прибув до Смоленська корпус Раєвського.
Коли 15 серпня біля стін міста були 180 000 французів, у розпорядженні героя нашої статті залишалися тільки 15 000 чоловік. Перед ним стояло завдання утримати місто хоча б на добу до прибуття основних сил. На військовій раді було прийнято рішення зосередити сили в межах старої кріпосної стіни, організувавши оборону в передмістях. Очікувалося, що основний удар французи завдадуть по Королівському бастіону, який було доручено захищати генералу Пасквичу. Буквально за кілька годин генерал Раєвський в Смоленську організував оборону міста, проявивши тактичну виучку та організаторські здібності.
Ранок французька кавалерія спрямовується в атаку, їй вдалося потіснити російську кінноту, але артилерія Раєвського зупиняє просування ворога. Наступною в атаку направляється піхота маршала Нея. Але Паскевич відбиває напад в районі Королівського бастіону. В 9 ранку в Смоленськ прибуває Наполеон. Він наказує розпочати артилерійський обстріл міста, пізніше Нею робить ще одну спробу штурму, але знову невдало.
Вважається, що якщо б Наполеону вдалося швидко оволодіти Смоленськом, він би встиг завдати удару в тил розрізненої російської армії і розгромити її. Але цього не допустили війська під командуванням Раєвського. Лише 18 серпня російські війська залишили місто, висадивши в повітря мости і порохові склади.
