Варіант 2
Одним з другорядних героїв твору є Актор, непомнящий свого справжнього імені і представляється під псевдонімом Сверчкова-Заволзького.
Актор спільно з іншими персонажами п’єси проживає в одному з нічліжних будинків Петербурга, зібрали за збігом життєвих обставин людей нижчого соціального стану.
Актор зображений письменником у вигляді неохайного чоловіка, важко і давно хворим на алкоголізм. У минулому чоловік був артистом, працюючи на театральних підмостках, але зараз, згадуючи своє сценічне життя, насилу декламує залишилися в пам’яті літературні цитати та вірші. Безперервне пияцтво справляє негативний вплив на пам’ять Актора, він не може згадати не лише своє ім’я, але й завчені тексти та уривки зі своїх ролей. Чоловік усвідомлює цей факт і кається у тому, що з власної волі отруїв свій організм алкоголем.
В один з вечорів у нічліжному будинку поселяється мандрівний старий по імені Лука, співчуваючий все бідним і нещасним. Лука шкодує страждає Актора і розповідає йому про існування клініки, в якій безкоштовно виліковують хворих алкоголіків, але старий не пам’ятає в якому місті розташована лікарня. Розповідь мандрівника поселяє в душі Актора надію на порятунок від недуги і можливості знову відчути насолоду від акторської гри, оскільки Лука запевняє його в отриманні щасливого шансу на повне вилікування.
Чоловік одержимий мрією розшукати місце знаходження лікарні, заради цього перестає приймати алкоголь і починає зрідка працювати з метою накопичити потрібну для поїздки суму. Живе в нічліжці картковий аферист Сатин намагається розкрити Акторові сутність Луки, який вигаданими розповідями затуманює голови нещасним людям, але Актор не хоче вірити в нездійсненність своєї мрії про нову майбутнього життя.
Але одного разу старий несподівано зникає з одного нічліжного будинку, а разом з його зникненням віра в світле майбутнє у Актора згасає. Чоловік починає розуміти, що всі розповіді старця були лише фантастичним вимислом.
Не витримавши страшного розчарування і втративши ледь з’явився сенс життя, Актор вирішує здійснити самогубство, через кілька днів сусіди по нічліжці знаходять його повішеним.
Письменник проводить паралель між долею Актора і однієї з історій, розказаних Лукою мешканцям нічліжки, в якій описувався людина, що втратив надію на пошуки праведної землі і сенс свого подальшого існування.
