Характеристика і образ Капітана Миронова (Капітанська дочка) твір

Одним з позитивних героїв повісті «Капітанська дочка» є Іван Кузьмич Миронов. Більше двадцяти років він вже займає посаду коменданта Білогірської фортеці.

Незважаючи на свій похилий вік, він відчував себе досить бадьоро. Зросту він був високого, любив ходити в ковпаку і халаті. У нього була дочка Маша, в якій він душі не чув і дружина Василиса Єгорівна.

Свою дружину він любив і поважав. Він дуже ніжно ставився до неї і завжди прислухався до її думки і порад. Вона була розумною і мудрою жінкою. Василиса Єгорівна керувала не тільки господарством і своїм чоловіком, а і всієї фортецею в цілому.

Жили вони бідно, з приданого для доньки Маші був лише гребінь, та віник. Капітан сподівався, що Маша не залишиться в дівках. Він вважав, що знайдеться добрий, великодушний чоловік, який візьме його єдину дочку в дружини.

Освіти у Івана Кузмича не було, він вийшов з родини простого солдата. Близько сорока років свого життя він присвятив армії. Офіцер він був досвідчений, доводилося йому бувати і під багнетами пруськими і під кулями турецькими.

У фортеці, якою він керував, не було ні оглядів, ні караулів. Комендант був людиною м’яким характером. Іноді він брався за навчання своїх солдатів, але так і не міг домогтися від них хороших результатів.

Коли в їх фортеця, яка більше нагадувала глухе село, приїхав Петро Гриньов, взяли вони його радо. Іван Кузьмич любив випити і був гостинним людиною. Хитрувати він не вмів, мала просту і добру душу.

Іван Кузьмич був попереджений листом про те, що на їх фортеця незабаром нападуть лиходії. Він занепокоївся, заснував караули і наказав своїм офіцерам підготуватися. Своїй дружині і дочці він нічого не сказав, так як це була службова таємниця.

Дивіться також:  Образ і характеристика Дефоржа в романі Пушкіна Дубровський

Коли фортеця штурмувала банда на чолі з Пугачовим, капітан мужньо бився. Іван Кузьмич розумів, що сили нерівні і противник рано чи пізно візьме твердиню. Він до останнього виконував свій обов’язок і відстоював свою честь. Навіть під час поранення в голову, він перемагаючи біль, був сповнений рішучості і називав Пугачова самозванцем.

Він не присягнув на вірність Пугачову і був повішений. Смерть він прийняв з гідністю. Його дружина не захотіла залишати фортецю і залишати чоловіка. Вона також загинула від рук бандитів.

А. С. Пушкін втілив в образі капітана Миронова мужність і чесність.

Читаючи повість, проймаєшся повагою до цього простого, сміливому й самовідданої людини.