Визнання продукції
Шампанське під марками «Парадіз» і «Новий Світ» було дебютом Голіцина у виробництві ігристих вин. У 1896 році він випускає напій під маркою «Новосвітське», яку подають під час коронації Миколи II в 1896 році. Його по достоїнству оцінили гості церемонії, після чого це вино перейменовують в марку «Коронаційну». Через чотири роки, у 1900 році, на Всесвітній виставці вин у Франції це шампанське отримує Гран-прі.
Незважаючи на це, справи Голіцина йдуть не кращим чином, щоб врятуватися від банкрутства, у 1912 році він передає частину своїх запасів у володіння імператора. Лев Сергійович Голіцин ледь не став банкрутом з-за того, що витрачав великі кошти на поповнення колекції рідкісних вин, а також на придбання кращих зразків техніки для виноробства.
«Абрау-Дюрсо»
Завод «Абрау-Дюрсо» розпочав свою історію у 1870 році, коли імператор Олександр II розпорядився в Краснодарському краї, біля річки Дюрсо і озера Абрау, в своєму маєтку налагодити виробництво ігристого вина. Поступово тут почали виготовляти шампанське, однак його якість залишала бажати кращого.
Зліт виробництва і популярність продукції заводу «Абрау-Дюрсо» почалися після того, як Голіцина призначають його керуючим в 1891 році. Через три роки Лев Сергійович будує підвал для виробництва і зберігання шампанського на 10 тис. відер вина, а до 1897 році вже побудували п’ять таких підвалів.
Для удосконалення смаку ігристого вина Голіцин запрошує на завод фахівців з Франції. У 1896 році випускається перша спільна партія вина, а через два роки з’являється шампанське під маркою «Абрау». Його випускають партією в 25 тис. пляшок, і з-за своїх прекрасних смакових характеристик воно поставляється лише для імператорського двору і аристократів.
Надалі виробництво розширювалося, і марку шампанського «Абрау-Дюрсо» могли оцінити не тільки обрані, але люди нижчих станів, також розпочався продаж вина в Європу.
