Твір про Герасима
В основі оповідання І. С. Тургенєва, лежить реальна подія, що мало місце в будинку Варвари Петрівни Тургенєва, матері письменника.
В оповіданні «Муму», описується московський будинок, в якому живе стара пані. Вона мала численну челядь, серед якої виділявся Герасим, який працює двірником. Герасим – це здоровий, сильний мужик, справжній російський богатир. З народження Герасим володів одним недугою – він був глухонімий. Родом цей богатир був із села, де вважався самим справним з сільських мужиків. Володіючи непомірною силою, Герасим працював за чотирьох, виконуючи всю селянську роботу. На нього було приємно дивитися, коли він працював, така була його сила і міць, здавалося, що він все робить граючись, не докладаючи зусиль.
Все змінилося після того, як з села Герасима забрали в місто. Йому пошили нову одяг, дали мітлу, і поставили працювати двірником. Місто не сподобався Герасиму, з дитинства він звик дихати вільним повітрям, любив простір, важка селянська праця, до якого був з дитинства звичний. Його обтяжувала міська обстановка, а робота, виконувана Герасимом у барині, здавалася жартівливій. Потрапивши в місто, він довго сумував і тужив, але з часом людина звикає до всього звик і Герасим. Він старанно і ретельно виконував свою роботу, він був привчений до порядку, і від усіх вимагав того ж. З іншими дворовими людьми Герасим пояснювався за допомогою жестів, а так як він був суворим і серйозним чоловіком, всі його побоювалися і поважали. Він жив окремо від усіх в комірчині, яку сам облаштував, і завжди закривав його на ключ, бо не любив, щоб хтось до нього ходив.
Серед прислуги у барині жила дівка Тетяна, до якої Герасим почав проявляти почуття. Але пані раптом спало на думку, видати її заміж за Капітона, теж з челяді. Побоявшись непередбачуваних дій німого, керуючий і челядь, зробили все можливе, щоб відвернути Герасима від дівчини. Через рік, після її від’їзду, німий врятував з води цуценя, якого приніс у свою комірчину. Всю свою любов і ніжність, Герасим віддав цій собачонке, він прикипів до неї всім серцем. Муму, так Герасим назвав собаку, платила йому такою ж любов’ю і прихильністю. Але і тут Герасима очікувало нещастя: бариня розсердилася на собачку, і наказала від неї позбутися. Настільки глибоко кріпацтво в’їлося в душі селян, що Герасим беззаперечно виконав волю барині, і втопив свою собаку. І тільки після такого вчинку в його душі стався перелом, і він збунтувався. Герасим зібрав свої речі і пішов у село, висловивши таким чином свій протест проти системи.
5 клас
