Твір про Сатину
Твір “На дні” Горького оповідає нам трагічну історію, яка ґрунтується на майже кожної третьої історію життя звичайної людини того часу. Твір розкриває дивовижні образи, які в свою чергу, розкривають сам твір.
Уважніше слід розглянути образ Сатину. Сатин – чоловіків середніх років, з дуже твердими атеїстичними переконаннями, з якими він жив все життя і продовжує жити далі. Автор описує його як людину розважливого, старається бути оптимістичним, але давно розчарувався в житті, яка для нього втратила всі фарби і контрасти. Він звик покладатися тільки на себе, не покладаючи свої проблеми на оточуючих, з-за чого мало хто з його співмешканців знайомий з ним по-справжньому.
Він також звик зневажати людей, які намагаються обдурити оточуючих для їх блага, він зневажає саму ідею брехні на благо, також при цьому, зневажаючи релігію і всіх її послідовників, аргументуючи це тим, що немає сенсу сподіватися на якісь неіснуючі сили, існування яких і довести неможливо. Саме з цієї причини він і не згоден з Лукою.
В епізоді конфлікту з проповідником Лукою автор показує нам, що Сатин готовий відстоювати свої інтереси та переконання, так як він не раз ставав свідком того, що хороші люди страждали через дезінформації. І тоді він пообіцяв собі говорити тільки правду, і тільки те, що він думає.
Після автор розкриває нам його з протилежного боку. Хоч практично завжди своєю різкою і твердої правдою він засмучує людей, однак він також може нею підтримати. В одному з епізодів він виголошує полум’яну промову, в якій говорить про те, що лише праця і завзятість врятує людину, а не якісь там обіцянки порятунку душі і раю. Він змушує своїх слухачів звернутися до голосу розуму. Він навіть не засуджує Луку за його брехню, так як він розуміє ситуацію, і приймає її. Через цей епізод і образ автор намагається передати нам свою думку, що у нього виходить відмінно, так як образ був продуманий ідеально, і він також ідеально доносить свою думку до читача.
