Проти кого воювала До-21?
Німецькі підводні човни 21 серії стали основними противниками радянського флоту в часи війни. Створені в 1943-1945 роках, вони відразу ж отримали прізвисько “безшумні вбивці Кригсмарине”, оскільки видавали мінімальний шум і могли занурюватися на глибину в 200-220 метрів, тому знайти їх у воді було досить складно. Такі субмарини складалися з 9 блоків, і матеріали практично для кожного з них проводилися на окремо побудованому заводі.
Виробництво підводних човнів 21 серії було довірено трьом верфям, розташованим в Данцігу, Бремені і Гамбурзі. Блоки з’єднувалися таким чином, що з крайніх відсіків повинен був бути видно світло, включений у центральній частині субмарини. Оскільки виробництво човнів здійснювалось на швидку руку, фашистам не вдалося уникнути помилок, якими скористалися радянські підводники.
В першу чергу мова йшла про недоліки, пов’язаних з енергетичними параметрами. Підводні човни 21 серії не могли розвивати потужність власних дизелів, коли йшли під “шнорхелем”. Останній починав вібрувати на швидкості понад 16 кілометрів на годину, до нього приєднувалися і перископи, працювати з якими в русі ставало неможливо. Ще один серйозний недолік – неможливість паралельної підзарядки батарей, спочатку заряджалася найменш розряджена з них, потім заряд надходив по наростаючій. В умовах бою зарядка таким чином була неможлива, оскільки кораблю необхідно було отримати велику кількість енергії в найкоротші терміни.
Радянським військам за підтримки союзників вдалося до кінця війни знищити велику кількість німецьких підводних човнів, тип 21 не став винятком. Паралельно з цим фашистським загарбникам не вдавалося вчасно вводити в дію нові субмарини, оскільки всі технічні недоліки, виявлені при будівництві, не були своєчасно виправлені. Особливий вплив тут також зробило відсутність кваліфікованих кадрів, здатних управляти сучасними підводними кораблями.
