Перше бойове хрещення
Підводне протистояння нових підводних мисливців проекту 671 та американських стратегічних субмарин перетворювалося в цікаву хроніку, за якою можна було б зняти відмінний гостросюжетний серіал.
Американці тримали під своїм контролем практично половину Антарктики завдяки відмінній модифікованої системі «Sosus». В їх базі даних зберігалися записи всіх шумів, вироблюваних радянськими судам аж до цивільних кораблів. А вже по кожній підводному човні були складені справжні розгорнуті шумові портрети. Тактика виявлення також змінилася. Американці не повідомляли, що виявили радянську субмарину, замість цього вони продовжували контролювати хід човна потай, буквально висіли на хвості, як у шпигунському романі. Вони могли це робити, тому що були безшумними, як кішки.
Як же наші нові субмарини при такому непростому розкладі? Вони проявили себе з самого початку відмінно. При проривах протичовнових блокад (що й було їхньою головною функцією) “йоржі” виявилися цілком ефективними. Гомоніли вони, звичайно, сильно в порівнянні з американськими човнами, але зате вже за швидкості і ходовим якостям обганяли всіх і легко уникали переслідування. Іншими словами, перша бойова завдання у стартовій серії підводних човнів проекту 671 була виконана. Конструктори з моряками впоралися на відмінно.
