Твір Онєгін і Ленський
Онєгін і Ленський були абсолютно несхожими героями з протилежними характерами. Описуючи Ленського, Пушкін відзначає, що він був палкий, гарячий, але з дивною душею, яка часто була зігріта “привітом одного, тугою дів”. Онєгін залишив все це позаду, і бачив в одного себе минулого, проте він вже встиг зазнати деякі зміни в собі. Всім цим прийомам, танців, балам і знайомствам він вважав за краще самотність. На відміну від Ленського, часто любив філософствувати, віддаватися глибоким, незбагненним думок, особливо коли був на природі, здійснював свої самотні, думах, прогулянки. Він був не зрозумілий жителями села, для них він був всього лише невігласом, божевільним і дивним, їм більше імпонував Ленський : дворянин, розумний і освічений, прямо з вищого світу. Двері домом для нього завжди були відкриті, були раді бачити у себе.
Образи цих героїв настільки несхожі між собою, що мимоволі задаєшся питанням: Як же ці двоє знайшли спільну мову, та ще й стали друзями? Навіщо ж автор зводить між собою з цих людей, настільки протилежних погляди на відносини і любов, на суспільство та життя в ньому?
Щоб повністю відповісти на це питання, треба добре вивчити характери цих двох персонажів, провести аналіз їх дій і вчинків.
На мою думку, найбільш різних поглядів герої дотримувалися щодо життя у вищому світі і суспільстві. Онєгін був самітником, був пасивним людиною після приїзду в село. Він не любив ходити в гості, та й у себе брав кого-то неохоче. Ленського ж більше приваблювала світська, гучне життя, він був відомий, та й сам за всіх знав. Він проводив час з завзятими, веселими дамами, відомими своєю красою, таку кохану він собі обрав – Ольгу.
Онєгіна ж привернула більш тиха і скромна Тетяна, трохи дивна. Вона була не така красива, як Ольга, але щось в ній привернуло Онєгіна, це була наче якась іскра, яку він побачив в її очах. Вона, також як і Онєгін воліла самотність, часто мовчала, про щось задумавшись, здавалася сумною, любила романи. Автор пише, що “вони їй заміняли все”. Ленський практично нічим не відрізнявся від інших молодих людей свого віку і часу, Онєгін був самобутній. Це дуже видно в порівнянні характерів цих героїв. Цим порівнянням А. С. Пушкін показує нам відміну Онєгіна від інших, його незвичайність і, може бути, дивина. Образ же Ленського, це образ всього суспільства, в цьому герої є такі риси, якими володіли багато хто в той час. Так що образ Ленського є противагою Онєгіну, щоб на контрасті головний герой твору виділявся своєю несхожою характеристикою.
