Коротко про соціальній структурі
Згідно із законами, які ввів Лікург, спартанське суспільство поділялось на три соціальні групи:
- Спартіати – нащадки завойовників дорійців, повноправні громадяни держави.
- Періеки – нащадки ахейців, корінного населення Лаконії, зберігали особисту свободу, але не брали участі в управлінні. Вони жили поза поліса і забезпечували спартанців необхідними ремісничими виробами.
- Ілоти – державні раби, нащадки завойованих ахейців.
Спартіати правили і воювали, періеки платили податки і займалися ремеслом, ілоти — сільським господарством. У V столітті до нашої ери в державі проживало приблизно:
- 9 тисяч спартиатов;
- 40 тисяч періеки;
- 140 тисяч ілотів.
Подібна диспропорція зумовлювала те жорстоке ставлення до рабів, яке існувало в суспільстві Древньої Спарти. Представники панівного соціального класу постійно побоювалися масштабного повстання ілотів. Тому раз на рік влаштовувалися ігри, під час яких юнаки з спартанських таборів оголошували війну рабам, після чого починалося винищення останніх. Так, на думку їхніх наставників, досягалося дві мети:
- чисельність ілотів перебувала під контролем;
- майбутнім воїнам прищеплювався «смак» до війни.
