Англійська точка зору
Цю точку зору, проголошену на Лозаннській конференції, підтримували всі країни Антанти. В її основі стояло повне відкриття чорноморських проток для всіх військових кораблів, як в мирний, так і воєнний час. Всі протоки повинні були бути демилитаризованы, а контроль над ними віддавався не тільки країнам Чорномор’я, але і самій Антанті.
До речі, саме ця точка зору і виграла, оскільки Англія обіцяла надати Туреччині посильну допомогу в економічних і територіальних питаннях за мирним договором. Проте в кінцевому підсумку перший проект був побудований на невигідних для Туреччини умовах, а тому не прийнятий. На початку 1923 року перший етап конференції було визнано завершеним без прийняття рішення по суті.
Другий етап конференції
Другий етап переговорів щодо Лозаннській конференції 1923 року продовжився без участі радянської сторони, оскільки прямо перед початком був убитий один з російських представників – В. о. Воровський. Турецька делегація залишилася абсолютно без прихильників, що і призвело до помітних поступок. Однак і країни Антанти запропонували ряд вагомих бонусів Туреччини. Радянська точка зору без підтримки була повністю знищена англійськими дипломатами, а тому практично не розглядалася.
На цьому етапі головним чином формувалися питання, що стосуються майбутнього мирного договору з Туреччиною. Був підписаний ряд вагомих документів, серед них конвенція про режими проток і Лозаннський мирний договір 1923 року.
