Вірменський питання
Не можна заперечувати, що країни Антанти і турецька сторона ратифікували результати конвенції і почали їх застосовувати. Проте Радянський Союз повністю відмовився його ратифікувати, оскільки вважав, що конвенція про протоки завдає непоправної шкоди безпеці й інтересам країни. Все це призвело до величезної проблеми з вірмено-турецької кордоном. Договір юридично визначив кордони Туреччини, однак фактично вони зовсім не збігаються саме з-за того, що Росія не прийняла Лозаннський мирний договір від 24 липня 1923 року. Поки не стався розпад СРСР в 1991 році, країна дотримувалася Московського договору, укладеного в березні 1921 року між Росією і Туреччиною. Однак у даного договору є істотний недолік – він не може бути визнаним юридично, оскільки під час переговорів не брала участь вірменська делегація, яка захищає свої інтереси.
Все це призвело до проблем, куди ж слід визначати Карскую область. Раніше, на Берлінському конгресі, проведеному ще у 1878 році, вона була офіційно відокремлена від Туреччини і передавалася Російської імперії. Однак на момент підписання договору область була окупована турецькими військами, а до цього вважалася частиною Вірменії.
Лозаннська конференція стала своєрідним підбиттям підсумків Першої світової війни – при цьому сторона Антанти перемогла, а коаліція Німеччини і Туреччини програла. При цьому Вірменія вважалася однією з країн, що входять в блок союзників, тому так нагородити переможеного ворога вони просто не могли.
Донині Туреччина веде політику на дискредитацію Вірменії – це є одним з положень в політичній доктрині країни. Вірменська сторона у відповідь на це взагалі не вживає ніяких дій і воліє залишатися в повній пасивності.
