Підсумки Лозаннської конференції
Конференція в швейцарському місті Лозанні стала абсолютним тріумфом британського дипломатичного корпусу. У першу чергу тим, що влада Туреччини повністю відреклися від колишнього прихильника – Росії і не підтримали його м’якого вимоги щодо режиму проток.
Проте не можна не визнавати, що свою гегемонію над світом Великобританія поступово почала втрачати. Велика економічна і політична влада країни все ще дозволяли впливати на весь світ, але їм все ж таки довелося йти на низку поступок. Севрський світ був яскравим прикладом стандартного договору Британії, тому його ліквідація стала предметом критики з боку англійських ЗМІ, так і самої влади. Під час укладення договору Англія зуміла витребувати для себе багату нафтою провінції Мосул, проте встановити контроль над нею їм так і не вдалося, створення нового протоки, що нагадує Гібралтар, також провалилася.
Але при цьому не можна не визнавати, що Антанта мала провідну роль під час конференції, зокрема саме з вірменського питання. До цього часу влада Туреччини відчувають проблему з цією домовленістю, але при цьому прямих доказів своєї правоти не мають. Карська область стала предметом не внутрішніх питань, а міжнародних. Всі інші документи, прийняті за підсумками конференції, стосувалися приватних державних питань на зразок звільнення полонених.
В кінцевому підсумку головний документ, укладений під час конференції (конвенція про режими проток), був скасований вже в 1936 році. Нові рішення були прийняті під час розгляду питання у швейцарському місті Монтре.
