Можливо безкорисливість?
На думку деяких філософів, безкорисливості в чистому вигляді не існує, оскільки воно порушує принцип задоволення. Не можна точно сказати, праві вони чи ні, багато в чому й тому, що саме питання поставлене некоректно.
Якщо ми відчуваємо радісні відчуття при вчиненні доброго вчинку, то це зовсім не означає, що ми чинимо так заради власної радості. Але навіть якщо б це дійсно було так, такі позитивні емоції є максимально наближеними до безкорисливості. Хоч їх не можна назвати на 100 % безкорисливими, це все-таки краще, ніж радість негідника, який отримує задоволення лише в тому випадку, коли заподіює біль і страждання іншим людям.
Безкорисливість і любов
Коли мова йде про кохання, постановка питання про безкорисливість, на думку філософів, стає абсолютно несерйозним. Не можна сказати, що мати, яка годує свою дитину, здійснює безкорисливий вчинок, оскільки від добробуту її доньку/сина залежить і її власне щастя. Але треба бути сліпим, щоб не розуміти той факт, що материнська любов вище будь-якого безкорисливості.
