Столичне і помісне дворянство в романі Євгеній Онєгін

Твір Столичне і помісне дворянство

Однією з головних сюжетних лінією роману є опис російського дворянства. У творі «Євгеній Онєгін» у всіх подробицях описується побут і звичаї суспільства. Читаючи ти ніби опиняєшся в тому часі. Світську і сільське життя А. С. Пушкін описував на власному досвіді. Ставлення автора неоднозначно до різних верств суспільства, він висміює світське суспільство, і з симпатією пише про помісному дворянстві

Столичне дворянство виражається в розпорядку дня Онєгіна – ранок починається після полудня, невелика прогулянка до ресторану, після обіду похід в театр, а в ніч головне торжество бал. А коли вранці прокидається робочий Петербург, дворяни виїжджають з балу. Столичне дворянство можна описати, як метушливий, порожня, а основною їх рисою є нудьга. В їх житті є тільки бали, плітки, кожен боїться думки оточуючих. Вони всі женуться за модою, щоб наряд був краще, ніж в іншого. Люди з вищого суспільства егоїстичні і байдужі, вони штучні, на людях все мило посміхаються, а за спиною зло пліткують. Знання і почуття поверхневі, в такому суспільстві ніколи не змогла б вирости така, як Тетяна Ларіна. У цьому суспільстві життя наповнена постійними балами, картковими іграми, інтригами. Йдуть роки, люди старіють, а життя їх не змінюється

Провінційне дворянство це данина старовини, тут править патріархат та сімейні цінності. У селі життя повільна, все йде своєю чергою, нічого значно не змінюється. Люди неосвічені і не дуже розумні, основні теми для розмов це сінокіс та псарні, якщо й трапляється щось неординарне, це будуть обговорювати дуже довго. Плітки тут ходять наче домашні, так як всі вони як велика сім’я і кожен знає один про одного все. Розваг в селі не багато це похід на полювання або в гості, головним торжеством вважається бал, на якому ще збереглися старовинні традиції. Пушкін через прізвища виразно зображує характери поміщиків (Скотинины, Буянов, Півників)

Дивіться також:  Аналіз твору Пушкіна Станційний доглядач

Провінційне дворянство це карикатура на столичне. Щоб показати своє виховання у вищому суспільстві, достатньо було чудово знати французьку мову, вміти танцювати і володіти манерами світської людини. Саме в столичному суспільстві люди стають лицемірами, приховують свої почуття. Пушкін описуючи різні шари суспільства віддає свою перевагу поміщикам які живуть у селі, які ще зберегли народні традиції та життєві принципи.