Як слово стало нести негативний зміст
Приблизно за Івана III Росія починає вести активну зовнішню політику, перейшовши від збирання земель колишнього Київського князівства до співпраці з близькими і не дуже близькими державами.
Іван Васильович залучив для роботи в Московію безліч італійських майстрів, що викликало потребу якось їх позначати. Саме тоді в ужиток входить слово «іноземець» – то є мешканець іншої країни. Слово розбивається на два – «іно» – інша, іншої; і «странец» – належить країні.
Іноземці були пишно одягненими людьми, обізнаними в різних, часто непідвладних місцевим жителям, науках, які говорять своєю мовою, знанням якого вихвалялись князі й інші мають владу і високе положення в суспільстві. У свою чергу, тоді й склалася установка, що тубілець – це місцевий, малоосвічений дикун, щось лопочущий на своєму низькому мовою.
Сенс слова тільки утвердився при початку освоєння Сибіру при Івані Грозному, так стали називати місцеві племена, значно менш освічені, насамперед у військовому плані, ніж досягли державного устрою слов’яни.
