Прийняття і проведення реформи
Але і втративши можливість безпосередньо брати участь у підготовці реформи, великий князь не перестав займатися проблемою звільнення селян. Він збирав документи, які свідчили про порочність кріпосної системи, вивчав різні дослідження і навіть зустрівся з найвизначнішим тоді німецьким фахівцем з аграрної проблеми – бароном Гакстгаузеном.
У вересні 1859 року Костянтин повернувся в Росію. За час його відсутності Секретний комітет став гласно діючим органом і був перейменований у Головний комітет у селянській справі. Великий князь Костянтин Миколайович відразу був призначений його головою. Під його керівництвом було проведено 45 засідань, на яких остаточно визначився напрямок і основні кроки майбутньої реформи щодо скасування кріпосного стану. Тоді ж почали діяти Редакційні комісії, яким було доручено скласти варіанти підсумкового законопроекту. Підготовлений ними проект, що передбачає звільнення селян із землею, викликав шалений опір поміщиків, що засідали в Головному комітеті, однак Костянтину вдалося подолати їх опір.
19 лютого 1861 р. Маніфест про звільнення селян був зачитаний. Реформа, довкола якої на протязі багатьох років велася запекла боротьба, що стала реальністю. Імператор Олександр називав брата головним помічником у вирішенні селянського питання. При настільки високій оцінці заслуг великого князя не дивно, що наступним його призначенням стало головування в Головному комітеті про устрій сільського населення, що займалося реалізацією основних пунктів реформи.
