Висловити правду
Значення дієслова «викрити» виглядає наступним чином:
- Зробити чиюсь винуватість, злочинні дії очевидними для оточуючих; сказати правду про чиєму-небудь дурне поведінку або вчинок; засудити, викрити кого-то (Один з християнських богословів прямо викрив Достоєвського в єресі).
- В застарілому значенні – довести до відома широкої публіки щось, що до цього часу ховалося (Архімандрит, будучи в курсі того, що вотчина є населеної людьми, і в разі її передачі іншому власнику вони потраплять до нього в повну залежність, погрожував викрити обман).
Розглянувши, що це – викриття – відповідно до словникового тлумачення, перейдемо до походження слова.
Етимологія
Слово «викриття» є віддієслівним іменником, то є утвореним від дієслова «викрити», який, в свою чергу, походить з давньоруської і церковнослов’янської «обличити». До його складу входять: приставка «про» і корінь «лик» (особа). У цих мовах воно позначало:
- надати вигляд, форму, образ;
- виявити;
- відкрити;
- виявити;
- звинуватити;
- образити лайливими словами;
- виставити на загальний огляд (ганьба).
В ці дві мови дана лексема перейшла з праслов’янської у вигляді obličiti. Звідти воно перекочувало також:
- в болгарський – оличѭ (прикрасити);
- у македонська – оличи (уособити, втілювати);
- у сербохорватська – oblíčiti (оприлюднити, оголосити, звинуватити, показати);
- в словенська – oblíčiti (утворити, надати вигляд);
- в чеський – obličiti (звинуватити, викрити, викрити).
