Відчайдушний крок
Шукаючи вихід з мишоловки, Бонапарт в лютому 1799 року прийняв рішення піти в Сирію через пустелю. Вглиб країни французи рухалися, вступаючи по дорозі в сутички з невловимим противником і захоплюючи фортеці. На початку березня була завойована Яффа, яка до цього завзято опиралася.
Підлога її гарнізону було перебито під час штурму, а друга половина потрапила в полон або знищена після нього. Подібна жорстокість пояснювалася тим, що серед полонених були люди, яких раніше, при захопленні іншої фортеці, відпустили французи.
Потім почалася облога Акри, яка тривала два місяці і закінчилася нічим. На чолі її оборони стояли англійські офіцери і представники французів-роялістів. Між тим втрати серед командного і рядового складу французів все зростали. Одним із страшних епізодів походу Наполеона в Єгипет стала епідемія чуми.
Виснажена цією напастю, а також боями, спекою, дефіцитом води армія французів була змушена повернутися в Єгипет. Там їх вже чекали турки, які висадилися під Абукиром. В кінці липня 1799 року там відбулася ще одна битва, на суші. Тоді Наполеону Бонапарту все ж вдалося підправити свою репутацію полководця. Однак за великим рахунком, ця перемога нічого не давала йому, так як з боку Сирії вже рухалася армія турків.
