Функції і призначення юридичної антропології
Наукові дослідження в зазначеній галузі є результатом поглибленої диференціації діючих законів та теоретичних аспектів права. Антропологія в цьому змісті являє собою дворівневу дисципліну:
- перший етап – це логіко-філософський блок інформації про право і державі;
- другий етап – практично-прикладний комплекс, розвиток якого необхідно для безпосереднього застосування отриманих знань в реальній правовій діяльності.
Антропологічні знання по своїй суті формуються в розділах першої частини правознавства, але за фактом повинні використовуватися в конкретних юридичних сферах. Відповідно до принципу наукової обґрунтованості, правотворча, правозастосовча та правоохоронна діяльності потребують використання предмета, методів, структури та функцій юридичної антропології.
Мета дисципліни полягає в її функціях. У правознавстві по відношенню до юридичної і соціальної практики антропологія виконує такі функції:
- діагностичну;
- прогностичну,
- контрольну;
- демонстративну;
- аксиологическую;
- функцію інституціоналізації законодавчих принципів;
- функцію гуманізації в диспозитивної юриспруденції;
- функцію індивідуалізацію.
Предметом антропології в юридичній науці вважаються відокремлені суспільно-правові інститути – людина, громадянин, держава, право та ін. Не менш важливе значення мають гуманістичні аспекти та похідні внутрішньодержавної діяльності, зокрема правова культура, сприйняття влади суспільством, ступінь готовності до дотримання соціальних норм, національні, расові та етнічні особливості державно-правового впливу.
