Історія наукової антропології в Росії
Юридична сторона застосування знань про людину як самостійної одиниці соціуму не зачіпалася довгий час ні у вітчизняній, ні в іншомовної літератури. Більшість дослідників займалися розробками в онтологічному напрямку. Особливої уваги заслуговують праці таких науковців, як С. Е. Десницкий, А. Я. Єфименко, А. Р. Воронов, С. А. Муромцев, М. М. Ковалевський, Б. А. Кістяківський, К. І. Петражицький, М. В. Надєждін, К. Д. Кавелін, К. Е. Куббель, Б. Малиновський, В. А. Зібарєв, А. П. Окладников, А. Б. Венгеров. Історія юридичної антропології в Росії найчастіше зводиться до історії соціології, психології і права.
У вітчизняних традиціях звичайне право, як живе явище, мала найбільше значення в першій половині XIX ст. Так, наприклад, в 1822 році створенням «Статуту про управління інородців» всі іноземці були розділені на осілих, кочових і бродячих. При цьому на кочових і бродячих «інородців» не поширювалися місцеві порядки. Перші кроки юридичної антропології в Росії були викликані особливостями державного устрою, колонізацією кавказьких, сибірських регіонів, середньоазіатської місцевості.
На рубежі XIX і XX століть російської антропології права як самостійної дисципліни не існувало. Вона розвивалась як окремий напрямок переважно в теорії держави і права, соціології та філософії. Аж до 50-х років минулого століття історія розвитку юридичної антропології як науки була припинена, чого не можна сказати про етнографії. З цього періоду дисципліна заявила про себе в повний голос. Найважливіше місце в наукових дослідженнях зайняло вивчення звичайного права народностей Росії. Незважаючи на те, що більшість робіт виконано в рамках аналізу давніх форм общинної організації, що припускає відсутність інституту сімейно-шлюбних відносин, вченим вдалося внести вагомий вклад в теорію та методологію нормативної етнології.
Сьогодні поняття юридичної антропології в нашій країні містить той же зміст, що закладений у закордонному термін. Дана наукова галузь є досить затребуваною для нового покоління російського суспільства. В рамках федеративної правосуб’єктності територіальних одиниць антропологічні знання допомагають вирішити проблеми усвідомлення національними меншинами своїх прав як вищої соціальної цінності.
