Юридична антропологія: особливості, структура, функції, історія розвитку

Поняття «правова середовище»

У юридичної антропології допускається продукування власних пізнавальних засобах і термінів. Одним з таких і вважається дане поняття. З урахуванням функцій юридичної антропології, правової середовищем можна вважати всі відносини людини, породжувані нормами законів і положень правових інститутів. Причому в даному контексті мається на увазі не банальне підпорядкування регламентує командним установок з боку держави, а, швидше, визначення системних механізмів сприйняття права і модусів, похідних від нього.

В більш широкому і поширеному значенні правової середовищем допускається вважати, що держава, суспільно-правову систему та окремі правовідносини, законодавство, нормативно-правові (підзаконні) акти, реальні юридичні факти. Деякі вчені включають сюди публіцистику і юридичну літературу, державно-політичну ідеологію, установки, міфи, символи та інші феномени, які використовуються для вираження цінностей і антицінностей права.

Парадигми антропології в області юриспруденції ставлять людину в центр права, нарівні з критеріями соціально-нормативного регулювання. Для послідовного вивчення цієї науки важливо мати уявлення про поступальний розвиток базових інститутів, будь це їх прогрес чи регрес.

Дивіться також:  Пуринові основи - це... Визначення поняття, зміст пуринів в продуктах, вплив на організм