Методика викладання іноземної мови. Курси іноземних мов

Щоб вивчення іноземної мови було успішним, необхідна певна система, методика навчання, яка дозволила б найбільш повно вирішити поставлені завдання. Ще двадцять-тридцять років тому основний час (понад 90 %) приділялося теорії. Студенти виконували письмові завдання, читали та перекладали тексти, вивчали нові слова та конструкції, але розвиток розмовних навичок займала лише 10 % часу. В результаті чоловік знав граматичні правила і лексику, розумів тексти, але повноцінно говорити не міг. Тому поступово підхід до навчання змінився.

Фундаментальний спосіб

Фундаментальна — це традиційна методика викладання іноземної мови. Так, ліцеїсти вчили грецька та латина, у той час як французький, наприклад, в російських реаліях вбирався природно: разом з повчаннями гувернанток, в ході спілкування з maman і papan і читання романів. Щоб вивчити мову за класичною схемою, яка широко використовувалася у всіх вітчизняних освітніх установах до початку нульових років і все ще досить поширена, потрібно було затратити мінімум кілька років, мати запас терпіння, тому що навчання завжди починалася з азів, і згадати граматику російської мови.

Сьогодні на фундаментальну методику спираються у мовних вузах, тому що перекладач ніколи не може бути повністю впевнений у своїх знаннях, він розуміє непередбачуваність мовних ситуацій, до якої повинен бути готовий. Займаючись за традиційною методикою, студенти навчаються в повній мірі оперувати різними пластами лексики. Якщо говорити про англійську, найвідомішим представником методу є Н. Бонк. Всі її посібники з методики викладання іноземної мови та підручники витримали конкуренцію останніх років, ставши класикою жанру.

Класичний іноземна мова

Класичні методики відрізняються від фундаментальних тим, що розраховані найчастіше на учнів різного віку і передбачають вивчення «з нуля». У завдання викладача входять аспекти постановки правильної вимови, ліквідація психологічного бар’єру, формування бази по граматиці. В основі підходу лежить розуміння мови як повноцінного засобу спілкування. Тобто вважається, що всі компоненти (усна та письмова мова, аудіювання, читання і так далі) потрібно розвивати планомірно і в однаковій мірі. Сьогодні цілі не змінилися, а от підхід може бути різним.

Лінгвосоціокультурний метод

Лінгвосоціокультурний підхід передбачає активний діалог культур у методиці викладання іноземних мов. Це одна з найвеличніших технік вивчення іноземного, передбачає нерозривний зв’язок учня і вчителя з соціальним і культурним середовищем країни, в якій говорять на мові, що вивчається. Прихильники цього підходу впевнені, що мова стає неживим, коли метою виступає тільки оволодіння лексико-граматичними формами. Найпереконливіше це твердження підтверджують найпоширеніші мовні помилки.

Люди, які вивчають англійську, можуть вжити наступне вираз: The Queen and her family. Граматично це правильна конструкція, але британець залишиться в подиві і не відразу ідентифікує сталий вираз The Royal Family. Це здається несуттєвим, але помилки перекладу неодноразово породжували дипломатичні конфлікти і серйозні непорозуміння. Наприклад, аж до другої половини Відродження християнські скульптори і художники зображували Мойсея з рогами на голові. Все тому, що Святий Ієронім, який вважається покровителем перекладачів, допустив помилку. При цьому його переклад Біблії на латину був офіційним текстом церкви з кінця четвертого століття по кінець двадцятого. Вираз keren or, на івриті означає «сяючий лик Мойсея», було перекладено як «роги». Ніхто не посмів засумніватися в священному тексті.

Більшість методик вивчення мови списують подібні помилки на брак інформації про повсякденне життя досліджуваної країни, але на сучасному етапі це вже непробачно. Лінгвосоціокультурний метод ґрунтується на тому факті, що 52 % помилок відбуваються під впливом рідної мови (наприклад, звичне в діловому спілкуванні «Які питання вас цікавлять?» часто перекладають як What problems are you interested in, при цьому в англійській лексема problems має стійкий негативний відтінок), а 44 % криються всередині досліджуваного. Так, раніше основна увага приділялася правильності мовлення, а сьогодні важливий зміст переданої інформації.

Дивіться також:  Іменник крани: наголос, значення, відмінювання

В даний час мова — це не просто «знаряддя спілкування і взаємного розуміння» або «сукупність усіх слів і правильне їх поєднання», як до нього ставилися лінгвісти Сергій Ожегов і Володимир Даль відповідно. Така система знаків, що дозволяє виражати емоції і передавати якусь інформацію, є й у тварин. «Людським» мова робить його зв’язок з культурою, традиціями певної країни або регіону, звичаями групи людей, суспільства. У такому розумінні мова стає знаком приналежності його носіїв до соціуму.

Культура виступає не лише засобом спілкування і ідентифікації, але і роз’єднує людей. Так, в Росії будь-якого, хто не говорив російською, спочатку називали «німцем» від слова «німий». Потім в обіг увійшло слово «чужинець», тобто «чужий». Тільки коли в національній свідомості це протистояння між «своїми» і «чужими» дещо згладилося, з’явилося слово «іноземець». Стає очевидним конфлікт культур. Так, єдина культура одночасно і об’єднує людей, і віддаляє їх від інших народів і культур.

Основа методики викладання іноземних мов — об’єднання граматики, лексики та інших мовних структур з внеязыковыми факторами. Головною метою вивчення іноземної в даному контексті є розуміння співрозмовника і формування мовного сприйняття на рівні інтуїції. Тому кожен студент, який обрав такий метод навчання, повинен ставитися до досліджуваного об’єкта, як до відбиття географії, історії, умов життя, традицій та побуту, повсякденного поведінки певного народу. Сучасна методика викладання іноземних мов широко використовується на курсах і в навчальних закладах.

Комунікативний спосіб

Однією з найпоширеніших методик викладання іноземної мови у початковій школі, середньої та старшої є комунікативний підхід, спрямований на постійну практику спілкування. Підвищена увага приділяється говорінню і сприйняття мови на слух, тоді як вивчення техніки читання і письма (граматика) може приділятися тільки невелика кількість часу. На заняттях немає складної лексики і синтаксичних конструкцій, тому що усна мова будь-якої людини сильно відрізняється від письмової. Епістолярний жанр уже в минулому, що чітко розуміють прибічники комунікативного підходу в навчанні.

Але обов’язково слід розуміти, що виключно практика комунікації з носієм мови не дозволить стати професіоналом в якійсь області або без проблем влаштуватись у незнайомій країні. Потрібно регулярно читати публікації в іноземних виданнях. Але навіть володіючи широким словниковим запасом і легко орієнтуючись у тексті, підтримати розмову з колегою-іноземцем буде нелегко. Для повсякденного спілкування досить 600-1000 слів, але це небагатий лексикон, що складається переважно з клішованих фраз. Щоб повноцінно навчитися спілкуватися, потрібно проявляти увагу до партнерів, мати бажання постійно вдосконалюватися і знати етикет.

Оксфорд і Кембридж: підходи

В рамках комунікативної техніки працюють монополісти у сфері викладання англійської — Оксфорд і Кембридж. Ці школи інтегрують комунікацію з традиційними елементами освітнього процесу. Передбачається повне занурення учня в мовне середовище, що досягається шляхом зведення вживання рідної мови до мінімуму. Основна мета — спочатку навчити говорити іноземною, а потім думати на ньому.

Дивіться також:  Подружжя: що це таке?

Механічні вправи відсутні. В рамках оксфордських та кембриджських курсів їх замінили ігровими ситуаціями, завданнями на пошук помилок, роботою з партнером, порівняннями і зіставленнями. У підручниках часто можна побачити витяги з тлумачного словника (англо-англійської). Весь цей комплекс прийомів дозволяє створити англомовне середовище, в якому студенти можуть спілкуватися, висловлювати своїм думки, читати, робити висновки. Курси іноземних мов обов’язково включають країнознавчий аспект. Вважається за необхідне дати людині можливість орієнтуватися у полікультурному світі з допомогою такого визначального чинника, як англійська мова. Глобалізація для Великобританії — це серйозна проблема, вирішити яку прагнуть вже зараз.

Курси іноземних мов, зокрема англійської, за оксфордською системою в плані організаційного моменту покладаються на підручники Headway, розроблені методистами Джоном і Ліз Соарз. У методичний комплект кожного з п’яти рівнів входять підручник, книги для студентів і вчителі, аудіокасети. Тривалість курсу становить приблизно 120 академічних годин. Ліз Соарз має великий досвід роботи екзаменатором в TOEFL, так що після вивчення курсу будь-якого рівня студент може спробувати отримати сертифікат.

Кожен урок зазвичай складається з декількох частин. Перший розділ: розвиток навичок розмовної мови, аналіз граматичних конструкцій, виконання практичного письмового завдання, обговорення тем в парах, складання діалогу, прослуховування аудіозапису, закріплення і повторення матеріалу, вивченого раніше. Наступна частина уроку: вивчення нових слів, виконання вправ усно і письмово, робота з текстом, відповіді на запитання, обговорення теми. Зазвичай заняття завершується аудиочастью з різними вправами, що дозволяють краще сприйняти матеріал. Відмінною особливістю викладання іноземної мови в школі за підручниками Headway є вивчення граматики в двох площинах: спочатку на занятті (в контексті), потім більш повно в робочій книзі. Також правила підсумовані наприкінці підручника в окремий додаток.

Більшість британських методик викладання іноземних мов розроблені на основі інтеграції традиційних і сучасних технік. Багаторівневий підхід, чітка диференціація за віковими групами та рівнем володіння мовою дозволяють підібрати підхід до кожного учня. Тобто основним є популярний в даний час індивідуальний підхід. Всі британські моделі навчання спрямовані на розвиток чотирьох основних навичок: говоріння, писання, читання, слухання. Акцент робиться на відео і аудіо, використання інтерактивних ресурсів.

Британські курси дозволяють сформувати навички, так необхідні будь-якій сучасній людині. Студенти вчаться робити доповіді, проводити презентації і вести ділову переписку. Велика перевага такого підходу: стимуляція «живого» і «ситуативного» діалогу культур. В методиці викладання іноземних мов, яка розроблена в Оксфорді та Кембриджі, приділяється значна увага хорошою систематизації матеріалу, що дозволяє зручно оперувати поняттями і за необхідності повертатися до складних моментів. Загалом британські курси представляють найкращий варіант для тих, хто хоче вивчати реальний англійська.

Проектний спосіб

Нове в методиці викладання іноземних мов в Росії — використання навчального матеріалу на практиці. Після модуля учням надається можливість оцінити свої знання і ступінь засвоєння матеріалу. Написання дослідницького проекту стимулює самостійну діяльність, представляє додаткові труднощі для студентів, але відкриває широкі можливості для розвитку навичок аудіювання і читання, розширення словникового запасу, допомагає навчитися формувати свої думки та аргументувати свою точку зору. Молодші школярі роблять барвисті проекти на тему «Мої улюблені іграшки», «Мій дім», «Моя сім’я», а учні старших класів займаються більш серйозними розробками, що стосуються проблем тероризму, охорони навколишнього середовища, глобалізації. Це зарубіжна методика викладання іноземних мов, яка показала хороші результати.

Дивіться також:  Розвиток мовлення: тлін — це...

Тренінговий спосіб

Тренінговий підхід грунтується на самостійному вивченні мови з тією умовою, що студентам дається вже опрацьований і добре структурований матеріал, який наочно пояснюється викладачем. Учень отримує теорію, запам’ятовує синтаксичні конструкції, граматичні правила і використовує їх на практиці. Така методика часто застосовується в онлайн-навчанні. Головними перевагами підходу є наявність ретельно відпрацьованої програми, подача інформації в доступній формі і можливість планувати навчальний графік самостійно. Тренінги можуть використовуватися в рамках методики викладання російської мови як іноземної.

Інтенсивний спосіб

Деякі мови, зокрема англійська, можна вивчати досить інтенсивно. Такий підхід дозволяє реалізувати на практиці висока ступінь шаблонності — англійська складається з кліше приблизно на чверть. Запам’ятовуючи певну кількість «стійких виразів», студент в принципі зможе висловлюватися іноземною і в загальних рисах розуміти співрозмовника. Читати в оригіналі Шекспіра чи Байрона, звичайно, не вийде, але і цілі у людей, які вибирають інтенсивну методику, зазвичай інші. Така техніка спрямована на формування «мовного поведінки», тому має, як правило, мовний характер. На курсах забезпечать необмежене спілкування і максимальну реалізацію потенціалу студента, беручи до уваги індивідуальні потреби.

Емоційно-смисловий спосіб

Біля витоків цієї методики викладання іноземної мови лежить психокорекція. Для болгарського психіатра Лозанова вивчення іноземної мови було інструментом в першу чергу медичним. Його напрацювання сьогодні активно і досить успішно використовуються в рамках окремих курсів.

Суть в тому, що студенти починають вільно спілкуватися з викладачем з першого заняття. Вони вибирають собі alter ego: друге ім’я, звична для носія мови, що вивчається, та відповідну «історію» (наприклад, скрипалька з Палермо, архітектор з Глазго і так далі). Всі фрази і конструкції запам’ятовуються природним чином. Ця методика викладання іноземної мови дуже нагадує те, як російська інтелігенція в дев’ятнадцятому столітті вивчала французьку. Вважається, що до граматики студент повинен дістатися самостійно, вже маючи якийсь «багаж».

Після закінчення першого етапу вивчення мови навчається вже буде відносно комфортно відчувати себе в чужій країні і не загубиться, після другого — не заплутається у власному монолозі, а після третього зможе бути повноправним учасником практично будь-якій дискусії.

Активні способи

В окрему групу виділяють активні технології викладання іноземних мов: круглий стіл, ділова гра, мозковий штурм, ігрова методика. В рамках круглого столу учитель пропонує на певну тему. Учням дається завдання: оцінити всі позитивні і негативні сторони, визначити результат. Потрібно висловитися з обговорюваного питання, аргументувати власну теорію і прийти до остаточного рішення.

Мозковий штурм теж націлений на обговорення і рішення проблеми, але в цьому випадку аудиторія ділиться. «Генератори ідей» пропонують рішення, а «експерти» оцінюють кожну позицію. В рамках ділової гри відбувається імітація живого спілкування. Розігруються реальні ситуації: пошук роботи, укладення договору, подорож і так далі. Основою методик, які застосовуються при навчанні дітей, теж є гра.

Підготовка до кваліфікаційних іспитів

Велика кількість методик викладання іноземних мов спрямовано виключно на успішну здачу атестаційного іспиту. Конкретні завдання залежать від бази знань студента. Ніякої додаткової інформації такі курси можуть і не давати, тому не служать для вивчення мови. Зазвичай все будується лише на повторенні розділів граматики, лексики, орієнтуванні на конкретні форми роботи, які пропонуються на іспиті. Отримання міжнародного сертифікату — це запорука успішного працевлаштування і кваліфікація, тому завдання вимагає серйозного підходу і підготовки.