Наукова організація праці – це процес удосконалення підприємств і організацій на основі впровадження результатів наукових та інженерних досліджень, які стосуються діяльності працівника як суб’єкта трудового процесу (скорочена абревіатура – “НОТ”). НОТ є терміном, активно використовують на території СРСР і союзних республік. За кордоном, зокрема в країнах Західної Європи більш поширеним став термін НОП – наукова організація виробництва. Враховуючи ідентичність обох термінів, правильним буде говорити про наукову організацію праці та виробництва.
Історія розвитку за кордоном
Система наукової організації праці зародилася більш 100 років тому, переживши періоди стрімкого підйому і цикли застою. Точкою відліку в планомірному розвитку системи прийнято вважати кінець XIX початок XX століття. Повсюдне використання прогресивних технологій зажадало створення високопродуктивного технологічного устаткування. Це ускладнювало систему підприємства і збільшувало витрати на експлуатацію. В таких умовах отримання економічно ліквідних підприємств було можливим тільки при використанні принципів наукової організації праці виробничих процесів. Потрібні рішення, які базувалися на строгій математичній основі, а не приймалися на основі приблизних оцінок, “на око”. Нова область науки стала дітищем перших професійних інженерів промислових підприємств.
