Стефан Баторій: біографія, особисте життя, роки правління, політика, війни

У 1576 р. польський сейм обрав Стефана Баторія новим королем. Він залишився в анналах історії як великий полководець, талановитий ватажок сильного війська, зумів переломити хід Лівонської війни.

Походження майбутнього короля

В кінці вересня 1533 р. в сім’ї воєводи Трансільванського Стефана Баторія народився син, названий на честь батька. За етнічним походженням він був угорцем і належав до знатного роду Баториев Шомлио.

В ту епоху Трансільванія (нині частина Румунії) була спірною територією, на яку претендували як румуни, так і угорці. В давнину її населяли даки, підкорені римлянами, після їх відходу тут влаштувалися угорці, а в часи Баторія Трансільванія перебувала під протекторатом турецького султана.

Навчання та служба

В 15 років Він вступив на службу до Фердинанду Габсбургу, який на той момент був королем Угорщини, Німеччини та Чехії. Перебуваючи в його свиті, він приїхав в Італію, де поступив в університет Падуї. Невідомо, чи закінчив він його, проте, безумовно, саме тут Баторій досконало оволодів латиною, яка в той час була не тільки мовою церковних служб, але і правлячої європейської еліти. Латинь стала в нагоді йому, коли він став правити Річчю Посполитою без знання місцевих мов.

Поворот у кар’єрі

Стефан Баторій за власною ініціативою залишив імператорський двір, щоб перейти на службу до трансильванського воєводі Яношу Запойяи. Останній очолював непокорившуюся Фердинанду Габсбургу частина Угорщини, будучи його особистим ворогом. Історики припускають, що Баторієм рухали, як ми б сьогодні сказали, патріотичні почуття.

Цей крок зробив його ворогом німців, оскільки з цього моменту Стефан опинився в політично ворожому таборі. Під час війни він потрапив у німецький полон, де пробув 3 роки. Як і в Італії, Баторій не втрачав даремно часу, що було зовсім незвично для людини його положення. Він зайнявся самоосвітою, вивчав давньоримських юристів та істориків.

Дивіться також:  Тир - бог на півночі і місто на півдні

Після звільнення з полону у віці 38 років Баторій був обраний князем Трансільванії. Він першим отримав князівський титул, всі попередні правителі, включаючи його батька, називалися воєводами. Однак попереду його чекала ще й королівська корона. Польський сейм не без причин запропонував її Стефанові Баторію: він мав знатне походження, військовий досвід, що дуже цінувалося в ту епоху, прекрасну освіту і необхідні особисті якості.

Шлюб заради корони

Шляхта користувалася у Польщі величезними повноваженнями, вона не тільки могла накласти вето на будь-яке розпорядження короля, але і мала право його обирати. Після того як у 1574 р. Генріх Валуа таємно втік на батьківщину, воліючи французький трон польського, Баторій висунув свою кандидатуру.

Його підтримали представники дрібної і середньої шляхти. Він залучав їх військовим досвідом, наявністю навченого війська, що складалося з угорців, та й сам був відомий як визнаний полководець. Але обрання йому було обіцяно лише при дотриманні однієї умови: Стефан Баторій повинен був одружитися на Ганні, сестрі останнього Ягеллона.

Сімейне життя

На момент обрання королем Баторію виповнилося 43 роки, а його нареченій – 53. Звичайно, ні про яке спадкоємця мови вже бути не могло. Втім, їх союз спочатку був суто політичним. Але хоча Стефан ухилявся від виконання подружнього боргу, все ж коли єпископ запропонував йому подумати про розлучення і другому шлюбі, він навідріз відмовився.

Проведені реформи

Під час церемонії коронації, яка відбулася в травні 1576 р. у Кракові, Баторій дав урочисту клятву на Біблії. Він обіцяв:

  • дотримуватися Генриковы артикули;
  • викупити або силою звільнити всіх полонених литовців і поляків;
  • повернути землі Литви, завойованої Московським царством;
  • втихомирити кримських татар.

Дійсно, татарські набіги на східні кордони Речі Посполитої при Батории були рідкісними. В основному їх відображали українські козаки, яких за справну службу новий король наділив землями. Крім цього, він визнав за козацтвом право мати власний прапор, а також право обирати військового старшину й гетьмана. Кандидатуру останнього, щоправда, остаточно повинен був схвалити польський король.

Дивіться також:  СРСР: ідеологія і культура (1945-1953 рр.)

Стефан Баторій протягом усього 10-річного правління підтримував єзуїтів, чия система освіти була кращою у той час в Європі. У Дрепте, Львові, Луцьку, Любліні, Полоцьку їм були засновані колегіуми. У 1582 р. він запровадив Григоріанський календар на всій території Речі Посполитої.

Але головна його діяльність полягала у веденні війн. З цією метою армія королівства була реформована, а її кістяк складали відмінно навчені найманці (угорці та німці). В Європі Баторій закупив нові гармати і найняв до них обслугу. Тепер можна було подумати про обіцянку повернути загарбані Московщиною землі на перших етапах Лівонської війни.

Стефан Баторій змінює хід подій

Початок затяжного конфлікту за узбережжі Балтики складалося сприятливо для Московського царства: був завойований Полоцьк, отриманий вихід до моря. Але з сходженням на польський трон Стефана Баторія Лівонська війна була фактично програна Іваном Грозним.

Армія Речі Посполитої, чию елітну частину складали німці та угорці, була краще озброєна і краще навчена. В ході її настання майже всі колишні завоювання Московського царства були загублені: Полоцьк, Лівонія і Курляндія знову відійшли до Речі Посполитої.

Єдиним великим поразкою польської армії виявився невдалий похід Стефана Баторія на Псков. Про цю подію можна довідатися з досить численних джерел – як російських, так і польських. Збереглися щоденники учасників тієї військової кампанії, наприклад, каштеляна Яна Сборовского, командував добірною частиною армії Баторія, Луки Дзилынского – командира авангардного загону.

Облога Пскова Стефаном Баторієм

Армія Речі Посполитої підійшла до стін міста в серпні 1581 р. Баторій не сумнівався в перемозі, адже в його розпорядженні було багатотисячне військо. Для залякування супротивника їм був організований військовий огляд під стінами міста. Він повинен був справити сильне враження на нечисленних (в порівнянні з облягають) захисників.

Дивіться також:  Король Філіп Красивий: біографія, історія життя і правління, чим уславився

Обороною Пскова від Стефана Баторія керували князі Шуйський і Скопин-Шуйський. За їх наказом городяни випалили і спустошили околиці, щоб позбавити супротивника продовольства і фуражу.

Облога міських стін почалася в перших числах вересня. Несподівано для поляків псковичи вчинили рішучий опір, який не могли зломити ні підкопи, ані штурми, ані розжарені ядра, ні проломи в стінах.

Тоді Баторій вирішив випробувати іншу тактику: він запропонував захисників Пскова здатися на вигідних умовах, щоб уникнути винищення. Городяни відповіли відмовою, хоча очікувана допомогу від царя так і не прийшла.

Але й армія Стефана Баторія терпіла нестатки. Облога тривала довше, ніж спочатку думав король. З першими заморозками почалися перебої з продовольством, хвороби, а найманці вимагали платню. У такій ситуації стало очевидно, що місто взяти не вдасться. Польський король в листопаді, передавши командування гетьманові Замойському, поїхав у Вільно.

Втім, Іван Грозний також прагнув до укладення перемир’я. У січні наступного року за посередництва папського легата воно і було укладено на умовах, вкрай невигідних Московського царства. Тільки після цього поляки остаточно зняли облогу Пскова.

Раптова смерть

Після укладення перемир’я Баторій продовжував реформи всередині свого великого королівства. У Гродно він зайнявся перебудовою Старого замку, де була його резиденція. Тут Стефан Баторій раптово помер наприкінці 1586 р.

Оскільки стали поширюватися чутки про отруєння, було проведено офіційне відкриття. Медики не знайшли слідів отрути, але встановили причину смерті короля: гостра ниркова недостатність.

Стефан Баторій спочатку був похований у Гродно, але пізніше його останки перевезли до Кракова, перепоховавши у Вавельському соборі, який є усипальницею багатьох польських монархів.