Сюжет оповідання Тяганина
Дія оповідання розгортається в церкві. Літня жінка, що прийшла в храм, хотіла замовити молебень за здоров’я та упокій своїх рідних і близьких людей. На криласі вона зустріла чоловіка – службовця церкви. Він був неохайний, з брудними жирними пальцями якими він тримав стару гусяче перо. Перед ним лежали два аркуші паперу, на одному з них було написано «Про Здоров’ї», а на іншому «За Упокій», на кожному був представлений перелік імен.
Бабуся і дячок Отлукавин почали розподіляти її рідню за списками, так щоб імена в них не повторювалися. Але як виявилося, вся проблема була в тому, що бабуся в силу свого похилого віку, плуталася в словах, іменах і не володіла достатньою інформацією про те, чи живий чоловік або вже давно помер.
За упокій просила записати воїна Захара, який не повернувся зі служби, а Отлукавин слідуючи бабусиної логікою, хотів занести і болящую Федосью відразу в список померлих… а маленьку дитинку, який помер, чомусь вирішив записати разом з живими батьками в список «Про здоров’ї».
Довго вони розподіляли імена, дячок лаявся, зіпсував багато паперу, лаявся на стару, намагався зрозуміти стан справ і розібратися з родичами, але остаточно заплутавшись у померлих і живих вирішив перекласти свої обов’язки на більш компетентного людини.
Він написав всі імена родичів і знайомих на один лист, віддав його бабусі і сказав віднести його дияконові, щоб він розбирався хто тут живий, хто мертвий, не дарма ж він у семінарії навчався.
Бабуся зітхаючи взяла папірець, віддала старі півтори копійки і пішла до вівтаря шукати потрібну людину.
Ось такий сатиричне оповідання про те, як важко деколи буває домовитися двом людям, чиї інтереси, вік і життєва позиція не мають точок дотику.
Він наповнений дуже барвистим описом людей, красивими незвичайними іменами, закрученими діалогами, що дають повне уявлення про події, що відбуваються діях. Повністю поринаєш в ту обстановку і ніби дивишся на все, знаходячись в центрі подій.
Прочитавши це оповідання розумієш, що потрібно вчитися розуміти один одного, знаходити спільну мову, навіть якщо ви з ним абсолютно різні особистості. Потрібно поважати літніх людей, адже кожен з нас колись постаріє…
Так само твір дає зрозуміти, що не варто перекладати свої обов’язки на інших, навіть не спробувавши толком розібратися в сутності даної проблеми.
