Чехов Лист до вченого сусіда читати текст

Село Млинці-З’їдені

Дорогий Сусіде.
Максим… (забув як по батюшці, пробачте великодушно!) Пробачте і вибачте мене старого дідугана і безглузду душу людську за те, що насмілююсь Вас турбувати своїм жалюгідним письмовим лепетом. Ось вже цілий рік пройшов як Ви зволили оселитися в нашій частині світу по сусідству зі мною дрібним человечиком, а я все ще не знаю Вас, а Ви мене бабку жалюгідну не знаєте.Дозвольте ж дорогоцінний сусіде хоча допомогою цих старечих гиероглифоф познайомитися з Вами, потиснути подумки Вашу вчену руку і привітати Вас з приїздом з Санкт-Петербурга в наш недостойний материк, населений мужиками і селянським народом тобто плебейським елементом. Давно шукав випадку познайомитися з Вами, жадав, бо наука в деякому роді мати наша рідна, все одно як і цивилизацыя і тому що щиро поважаю тих людей, знамените ім’я і звання яких увінчана ореолом слави популярної, лаврами, цимбалами, орденами, стрічками та атестатами гримить, як грім і блискавка по всіх частинах вселенного світу видимого і невидимого тобто підмісячного. Я палко люблю астрономів, поетів, метафизиков, приват-доцентів, хіміків та інших жерців науки, до яких Ви себе зараховуєте через свої розумні факти і галузі наук, тобто продукти і плоди. Кажуть, що ви багато книг надрукували під час розумового сидіння з трубами, градусником і купою закордонних книжок з привабливими малюнками. Нещодавно заїжджав в мої жалюгідні володіння, мої руїни і руїни місцевий максимус пантифекс 1 батько Герасим і з властивим йому фанатизмом лаяв та ображав Ваші думки та ідеї щодо людського походження та інших явищ світу видимого і поставав і гарячкував проти Вашої розумової сфери та розумового горизонту покритого світилами і аэроглитами. Я не згоден з о. Герасимом щодо Ваших розумових ідей, тому що живу і харчуюся однієї тільки наукою, яку Провидіння дало людству для вырытия з надр світу видимого і невидимого дорогоцінних металів, металоидов і діамантів, але все-таки вибачте мене, батюшка, комахи ледве видимого, якщо я наважуся спростувати по-старечому деякі Ваші ідеї щодо єства природи. О. Герасим повідомив мені, що ніби Ви написали твір, в якому зволили викласти не вельми істотні ідеї на щот людей і їх первісного стану і допотопного буття. Ви зволили написати що людина стався від обезьянских племен мавп орангуташек і т. п. Вибачте мене дідка, але я з Вами щодо цього важливого пункту не згоден і можу Вам поставити кому. Бо, якщо б людина, володар світу, геніальне з дихальних істот, походив від дурної і неосвіченою мавпи то у нього був би хвіст і дикий голос. Якщо б ми походили від мавп, то нас тепер водили б по містах Цигани на показ і ми платили гроші за показ один одного, танцюючи за наказом Цигана або сидячи за гратами у звіринці. Хіба ми покриті колом шерстю? Хіба ми не носимо шат, яких позбавлені мавпи? Хіба ми любили б і не зневажали б жінку, якби від неї хоч трошки пахло б мавпою, яку ми кожен вівторок бачимо у Предводителя Дворянства? Якщо б наші прабатьки походили від мавп, то їх не поховали б на християнському кладовищі; мій прапрадід наприклад Амвросій, який жив у час воно в царстві Польському був похований не як мавпа, а поруч з абатом католицьким Іоакимом Шостаком, записки про якого помірному кліматі і надмірному вживанні гарячих напоїв зберігаються ще й досі в мого брата Івана (Маиора). Абат значить католицький піп. Пробачте мене неука за те, що мешаюсь у Ваші вчені справи і тлумачу посвоєму за старчески і нав’язую вам свої дикообразные і якісь недоладні ідеї, які у вчених і цивілізованих людей скоріше поміщаються в животі ніж в голові. Не можу промовчати і не терплю коли вчені неправильно мислять в розумі своєму і не можу не заперечити Вам. О. Герасим повідомив мені, що Ви неправильно мислите про місяці т. е. про місяці, який заміняє нам сонце в години мороку і темряви, коли люди сплять, а Ви проводите електрика з місця на місце і фантазуєте. Не смійтеся над ним за те, що так нерозумно пишу. Ви пишіть, що на місяці тобто на місяці живуть і живуть люди, і племена. Цього не може бути ніколи, тому що якщо б люди жили на місяці то заступали б для нас магічний і чарівний світ її своїми будинками і огрядними пасовищами. Без дощику люди не можуть жити, а дощ йде вниз на землю, а не вгору на місяць. Люди живучи на місяці падали б вниз на землю, а цього не буває. Нечистоти і помиї сипалися на наш материк з населеної місяця. Чи можуть люди жити на місяці, якщо вона існує лише вночі, а вдень зникає? І уряду не можуть дозволить жити на місяці, тому що на ній через далекої відстані і недосяжності її можна ховатися від повинностей дуже легко. Ви трошки помилилися. Ви написали й видрукували у своєму розумному соченении, як сказав мені о. Герасим, що ніби на найбільшому світилі, на сонце, є чорні пятнушки. Цього не може бути, тому що цього не може бути ніколи. Як Ви могли бачити на сонці пятны, якщо на сонце можна дивитися простими людськими очима, і для чого на ньому пятны, якщо і без них можна обійтися? З якого мокрого тіла зроблені ці самі пятны, якщо вони не зникають? Може бути, по-вашому, і риби живуть на сонці? Пробачте мене дурману отруйного, що так безглуздо пожартував! Жахливо я відданий науці! Рубль цього парус дев’ятнадцятого століття для мене не має ніякої ціни, наука затемнила його в моїх очей своїми подальшими крилами. Всяке відкриття терзає мене як гвоздик у спині. Хоча я невіглас і старосветский поміщик, а все ж таки негідник старий займаюся наукою і відкриттями, які власними руками виробляю і наповнюю свою безглузду головешку, свій дикий череп думками і комплектом найбільших знань. Матінка природа є книга, яку треба читати і бачити. Я багато зробив відкриттів своїм власним розумом, таких відкриттів, яких ще жоден реформатор не винаходив. Скажу без хвастощів, що я не з останніх щодо освіченості, видобутої мозолями, а не багатством батьків тобто батька і матері або опікунів, які часто гублять своїх дітей допомогою багатства, розкоші і шестиповерхові жител з невільниками та електричними хребцями. Ось що мій грошовый розум відкрив. Я відкрив, що наша велика вогненна промениста хламида сонце в день Св. Великодня рано вранці цікаво і мальовничо грає різнобарвними квітами і виробляє своїм дивовижним мерехтінням грайливий враження. Інше відкриття. Чому зимою, день короткий, а ніч довга, а влітку навпаки? День зимою тому короткий, що подібно всім іншим предметам видимим і невидимим від холоду стискається і тому, що сонце рано заходить, а ніч від возжения світильників і ліхтарів розширюється, бо зігрівається. Потім я відкрив ще, що собаки навесні траву їдять подібно вівцям і що каву для повнокровних людей шкідливий, тому що виробляє в голові запаморочення, а в очах каламутний вигляд тощо тощо. Багато я зробив відкриттів і крім цього хоча і не маю атестатів і свідоцтв. Приежжайте до мене, дорогий соседушко, їй-богу. Відкриємо що-небудь разом, літературою займемося і Ви мене поганенького обчислень різних повчите. Я недавно читав у одного Французького вченого, що левова морда зовсім несхожа на людський лик, як думають ученыи. І насщот цього ми поговоримо. Приежжайте, зробіть милість. Приежжайте хоч завтра наприклад. Ми тепер пісне їмо, але для Вас будимо готувати скоромне. Дочка моя Наталочка просила Вас, щоб Ви з собою які-небудь розумні книги привезли. Вона у мене эманципе, все у ній дурні, тільки вона одна розумна. Молодь тепер я Вам скажу дає себе знати. Дай їм бог! Через тиждень до мене прибуде мій брат Іван (Маиор), чоловік добрий, але між нами сказати, Бурбон і наук не любить. Цей лист повинен Вам доставити мій ключник Трохим рівно в 8 годин вечора. Якщо ж привезе його пожже, то бити його по щоках, по профессорски, нічого з цим племенем церемониться. Якщо доставить пожже, то значить в шинок анафема заходив. Звичай їздити до сусідів не нами вигаданий не нами й скінчиться, а тому неодмінно приежжайте з машинками і книгами. Я б сам до Вас поїхав, так конфузлив дуже і сміливості не вистачає. Пробачте мене негодника за занепокоєння.

Дивіться також:  Короткий зміст повісті Чехова Дуель

Залишаюся поважаючий Вас Війська Донського відставний урядник із дворян, ваш сусід
Василь Семи-Булатов

——————–

1880

[1]. максимус пантифекс — pontifex maximus, верховний жрець (лат.).

Читати сюжет оповідання Лист до вченого сусіда

Головний герой, Василь Семи-Булатов, пише листа своєму новому сусіду Максиму. Максим – вчений, який переїхав до них з Петербурга, він ще не встиг познайомитися з мешканцями, тому Василь вирішує зробити це першим. У своєму листі він багато разів вибачається за те, що відволікає такої шанованої людини. Також він часто хвалить сусіда і захоплюється його відкриттями в науці.

Автор зазначає, що і сам захоплюється наукою, любить читати книги і роботи відомих вчених. Василь спростовує кілька тверджень вченого. Він вважає, що теорія про те, що людина походить від мавпи, є абсурдом, пояснюючи це тим, що тоді люди ходили б з хвостами, були покриті шерстю і мали звіриний голос.

Він вважає, що ця теорія є образою роду людського і самої релігії. Також він піддає критики судження про те, що на Місяці може бути життя. Семи-Булатов, вважає, що на Місяці життя неможливе, тому що тоді люди падали з Місяця на Землю, високі будівлі загороджували світло Місяця, а всі вироблені ними відходи, сипалися з неба на нашу планету. Та й до всього іншого, уряд не дозволив би комусь жити на Місяці. Інформація про те, що на Сонці є чорні плями, його також обурила. Плями неможливо розгледіти, так як на сонці неможливо навіть просто дивитися, а значить, і це судження є хибним. Він вирішує поділитися тим, що його давній знайомий, Герасимов, не дуже схвально висловлюється про наукових працях вченого, сам Василь не підтримує Герасимова, називає його плебеєм і неуком.

Дивіться також:  Чехов Беззахисне істота читати

Висловивши свою думку з приводу всіх цих гіпотез, Василь вирішує поділитися своїми власними відкриттями. Він пояснює, чому взимку ночі довшими, а дні коротші. Дні коротше, тому що від холоду вони стискаються, тим самим коротшають, а ночі навпаки зігріваються теплом і світлом людських будинків, тому й довше. Також він описує свої спостереження, про те, що собаки навесні траву їдять, подібно вівцям, а кава для людей дуже шкідливий, від нього паморочиться голова, а це не є добре. В кінці свого листа, Семи-Булатов, запрошує вченого до себе в гості, щоб за чашкою чаю поговорити про науку і поділитися один з одним знаннями і новими відкриттями.

Головний герой оповідання, Василь Семи-Булатов, є чином невігластва і людини з низьким інтелектуальним рівнем. Чехов вважав, що якщо людині показати з боку його вади, то тоді люди почнуть замислюватися і можливо ставати краще і робити кращим світ навколо себе.