Амстердамський трактат
Головкін курирував зовнішню політику всі роки правління Петра Першого, до самої його смерті в 1725 році. При цьому варто відзначити, що в цілому вона велася колегіально з Шафировым, а загальне керівництво здійснював сам государ. В листуванні, як правило, він дотримувався наставницького і повчального тону. В цілому за весь цей час було укладено 55 міжнародних договорів, у тому числі Амстердамський трактат 1717 року, підписаний ним особисто. Це угода між Росією, Пруссією і Францією, підписана, коли результат Північної війни був уже вирішений. Зокрема, за його підсумками Франція відмовилася від союзу з Швецією, визнаючи умови російсько-шведського світу.
Після підписання Ніштадського миру просив від імені сенату прийняти Петра титул Батька Вітчизни.
У 1713 році саме графу Головкіну було доручено займатися ще і боротьбою з казнокрадством при розподілах державних замовлень. Влаштовані їм розгляду показали, що контракти, укладені з постачання провіанту, в більшості випадків здійснювалися за завищеними цінами, оформлюючись на підставних осіб. Таким чином деяким петровським сподвижникам вдавалося незаконно збагачуватися. У числі таких порушників виявився і сам Головкін.
