Значення
Запровадження принципу відповідності стало важливим проміжним етапом на шляху до визнання існування особливої квантової механіки. Модель атома Бора стала для багатьох відправною точкою в конструюванні більш точних теорій руху субатомних частинок. Нільс Бор не зміг підібрати точної фізичної інтерпретації правилом квантування, але він і не міг цього зробити, оскільки лише з плином часу були виявлені хвильові властивості елементарних частинок. Луї де Бройль, доповнивши теорію Бору новими відкриттями, довів, що кожна орбіта, по якій рухається електрон, являє собою хвилю, що поширюється від ядра. З цієї точки зору стаціонарним станом атома стали вважати таке, що утворюється у випадку, коли хвиля, зробивши повний оборот навколо ядра, повторювалася.
