Наукова періодизація дошкільного віку
Віковий підхід до виховання дітей будується з урахуванням і використанням специфіки їх фізичного, психічного та соціального розвитку. В даний час прийнята наступна періодизація дошкільного віку:
- 0-1 рік — раннє дитинство, дитинство;
- 1-3 роки — ранній вік;
- 3-7 років — дошкільний вік.
Кожен з цих періодів абсолютно відрізняється від інших своєрідністю відносин і взаємодій дитини з навколишнім світом. Його розвиток — це ряд поступальних змін у психіці, що протікають в певні періоди життя (К. С. Виготський).
Новоутворення в розвитку дитини
Вікові особливості, що вимагають обліку і зміни підходів до виховання дитини, формуються під впливом проявляються новоутворень в його розвитку.
Новоутворення — це щось нове, що з’явилося вперше (наприклад, перший зуб) в результаті дорослішання. Основними новоутвореннями дошкільного віку є:
- Поява потреби в осмисленні причин і взаємозв’язків процесів навколишнього світу. Дитина, не володіючи достатніми знаннями, намагається пояснити, що відбувається навколо нього: «Темно, бо сонечко спати пішло».
- Формування етичних і естетичних уявлень: «Бруднитися негарно».
- Зміна мотивів вчинків від «хочу» до «треба».
- Розвиток вольових якостей. Імпульсивність поступово поступається місце свідомого самообмеження у вчинках і бажаннях у відповідності із загальними нормами і правилами поведінки.
- Усвідомлення себе як особистості. Поява прагнення зайняти значуще, гідне місце у відносинах з дорослими і однолітками, брати участь в громадських справах.
- Поява вираженої потреби в нових знаннях, дитина стає «почемучкой». Висока пізнавальна активність говорить про його психологічної готовності до шкільного навчання.
Розвиток дошкільника характеризується рухом від простого стану до складного, появою нових особливостей (новоутворень), більш складних за структурою і змістом.
